НОСТРАДАМУС  ТА  БІБЛІЯ

    Неодноразово доводилось чути, буцім-то в юдейській біблії зашифроване те чи інше пророцтво, або якась призвістка сучасних подій. Певно кожному відомий вислів – "про це й у біблії сказано", але насправді нічого пророчого в юдейській біблії немає. Ця збірка книжок містить лише різноголосі перекази двох найчисельних на той час релігійних угрупувань іудеїв, так званих Ягвістів та Елохістів, які вели між собою тривалу боротьбу за єдиновладне панування. Врешті Ягвісти перемогли, і їх представники (Езекіел та його наступник Ездра) об'єднали напрацювання обох релігійних громад та додали крадені з Месопотамії й Єгипту древньо-українські (індоєвропейські) фундаментальні релігійні засади, які у 444 році до н.д. Ездра оприлюднив, видавши їх за рукописи Мойсея, відомі на сьогодні як Тора (5-книжжя Мойсея).
    Про запозичення релігійних засад та чужої міфології в юдейській біблії зазначав свого часу Григорій Сковорода в пролозі до притчі "Наркіс", однозначними словами: "Притча із постарілого богослов'я єгипетського, що є матір'ю юдейського" ("Г.С. Сковорода", с-151, том-1, Гарвардська бібл. давньої української культури). Йому належить вираз – "єгипетсько-юдейська міфологія", що також має недвозначне трактування.
    Проте знову й знову з'являються так звані "розшифрування" юдейської біблії, у якій крім уривчастого, суперечливого викладу міжусобиць юдейських родів та сіоністських настанов – як домогтися юдеям всесвітнього панування, – більш нічого немає. Та й бути не може, тому що жадоба правити світом базується не на любові до всього світу, а на бажанні зиску, себто використання всього світу для збагачення юдейського племені. Що, власне кажучи, жиди й роблять з неабияким успіхом.
    Одне з новітніх "розшифрувань", що пишуться для заробітку та задля підтримки ажіотажу навколо заяложеної теми, нещодавно побачило світ під назвою "Расшифрованная библия", де автор докладає зусиль щоби довести, що біблія буцім-то містить у собі зашифроване попередження людству (?). У логічному продовжені тієї "розшифровки" за новою назвою "Нострадамус – апостол Михаил", автор стверджує, що "за допомогою Нострадамуса розшифрував Біблію". (??)
    З позиції здорового глузду та усесвітньо визнаної військової тактики, зашифровуються тільки ті повідомлення, що несуть антигуманний (антилюдяний) характер, такі як – заплановане знищення певної категорії людей (військових чи цивільних), захоплення чужої території, підкорення якогось народу, встановлення насильного панування, тощо. Але повідомлення, що попереджають про небезбеку, не зашифровуються! Навпаки, вони гучноголосими засобами сповіщаються людям. Що ж до глобальних катастроф, які нібито "розшифровані за допомогою Нострадамуса", то ті "розшифровки" можуть справити враження лише на неосвічених, адже вони давно відомі.
    Про глобальні потрясіння, що охоплять землю в ХХІ столітті написана докторська дисертація українського фахового археолога Миколи Чмихова у 1991 році і успішно захищена на початку 1992 року в Київському університеті (див. повний текст дисертації –"Космос древньої України", Київ, 1992, с.66 ). Згідно М. Чмихова, земля зазнає потрясінь зумовлених так званим "парадом планет". Ніякого біблійного підтексту ці наукові свідчення не мають. Саме тому вони й не узгоджуються з релігійною доктриною християнства, адже новітня церковна концепція не припускає відкидання біблійних книжок поза межі людської уваги. Тому час від часу з'являються публікації, які підживлюють інтерес до біблійного джерела, що зумисне всочують в людську свідомість. У такий спосіб знову й знову використовуються наукові дослідження, до яких докидають вигаданий біблійний підтекст для одурення широких верств населення.
    Будь які розмови про наявність у біблії якихось зашифрованих послання людству – ні що інше як байки для простодушних людей, що вірять кожному друкованому слову.
    Що ж до Нострадамуса, то не виключно і навіть цілком вірогідна наявність деяких його пророцтв, але з юдейською біблією вони пов'язані остільки-оскільки! Можливе лише використання Нострадамусом якоїсь книги біблії для того, щоби не писати конкретних слів свого повідомлення, а писати лише посилання на ці слова в біблії, де кожне слово означене на своєму місці.
    Іншими словами, Нострадамусу варто було лише створити трафарет, який означував його повідомлення при накладанні на текст якоїсь книги чи сторінки біблії. Тобто не біблія несе в собі зашифроване послання людству, а Нострадамус міг використати біблію для зашифровування свого послання людству! Але навіщо зашифровувати?..
    Слушне і цілком логічне запитання. Чому Нострадамус приховував свої повідомлення? Навіщо вдаватися до таких хитрощів, щоби оповістити людство про катастрофи планетарного масштабу?
    Відповідь доволі проста з огляду на тогочасну ідеологічну платформу Старого Світу. Тодішня Європа була охоплена палаючим вогнищем християнської інквізиції, на якому палили живцем кожного нехристиянина. Церква І.Христа вела жорстоку боротьбу з питимою (автохтонною) релігією слав'янських народів і робила це ніяк інакше, як фізичним знищенням священнослужителів та прихильників рідної віри, а також беззастережним знищенням духовних надбань, накопичених вподовж тисячоліть до появи біблії. Крім спалення найбільших бібліотек Античного світу у Римі та Олександрії, було вилучено з обігу і знищено безліч наукових книг різнобічного спрямування, серед яких були й ворожильні книги, котрими користувався Нострадамус: – "Звіздочетець", "Зодій", "Остролог", "Рафлі", "Арістотелеві врата" та інші (див. "Троянський Кінь"). Будь-яке знання, що не узгоджувалося з юдейської біблією, вважалось чародійством та чаклунством перед ликом християнської церкви й каралось як віровідступництво. Через це Нострадамус мусив вдаватися до шифрування, інакомовності, приховування та втаємничення змісту своїх пророцтв, – заради власного порятунку від жахливих тортур в катівнях християнської інквізиції. Бо християнська релігія, успадкувавши антилюдяну ідеологію Вітхого завіту, немилосердно карала будь-яке інакомислення з гуманним ставленням до "необраних богом" народів.
    Юдейська біблія взагалі не сповідує гуманне ставлення до нежидівських народів, навпаки – викладає сіоністські настанови іудеям: якими методами і засобами досягти всесвітнього панування. Всі розмови про надзвичайне призначення біблії несуть в собі лукавство, щоби за допомогою хитрощів та омани підтримувати вигадану цінність біблійних книжок та вряди-годи нагадувати людству, що біблія – "священна книга".
    Біблія дійсно священна книга – але тільки для жидів. Для всіх інших народів, зокрема й для слав'ян, біблія не несе ніякого священного змісту. Адже біблія сплюндрувала всесвітню історію, перетворивши її на передісторію християнства, а нас – слав'ян - онуків Божих (як зазначено в "Слові о полку і гореві Ігоря") – вподовж тисячоліття намагається перетворити на покірних рабів чужого бога, – на нетямуще безсловесне стадо, яке тримається поки що на своїй одвічній землі, але під пильним наглядом церковних пастирів, які привчають визнавати зверхність жидів як "обраних богом" згідно їхньої біблії.
    Майбутня доля усього християнського світу вже відома, вона описана в новозавітному "Одкровенні" Іоана – так зване "Армагеддон" за переінакшеною назвою міста Меддідо в Сирії, завойованого фараоном Тутмосом ІІІ 3900 років тому (див. "Таїнство біблії").
    Усвідомлюймо істинне призначення юдейської біблії та не забуваймо, що малочисельне юдейське плем'я звеличило себе та розповсюдило біблійні оповідки по усьому світу завдяки християнству. І зараз, знов-таки завдяки християнству, український народ примушують позбутися не тільки свого історичного минулого – найвеличнішого й найстародавнішого у світі, але й своєї рідної землі – Священної землі наших Праотців!

Дан Берест (Київ, 01.11.05).