|
|
ѕ ≈ – ≈ ƒ ћ ќ ¬ ј
Ѕ≥льш≥сть ≥сторик≥в, викладаючи ≥сторичний матер≥ал, акцентують увагу на численних другор¤дних питанн¤х, ¤к≥ розпорошують увагу ≥ не дають можливост≥ усв≥домити глобальн≥ ≥сторичн≥ процеси. ќдним з таких глобальних процес≥в Ц всесв≥тн¤ жид≥вська експанс≥¤. ÷¤ статт¤ спр¤мована на досл≥дженн¤ цього питанн¤ Ц найголовного питанн¤, в≥д ¤кого залежить майбутнЇ усього людства.
≤стор≥¤ «емл≥ Ц це траг≥чна ≥стор≥¤ континент≥в, де розгортались фатальн≥ переселенн¤ народ≥в, що змагалис¤ м≥ж собою заради захопленн¤ територ≥й та розширенн¤ волод≥нь окремих род≥в. «емл≥ ус≥х держав удобрен≥ т≥лами загиблих воњн≥в, р¤сно окроплен≥ кров'ю злостивих загарбник≥в та безстрашних захисник≥в своЇњ в≥тчизни. “акою була кривава минувшина усього людства, зокрема й ”крањни-–уси. ѕроте в≥йни бувають не лише у вигл¤д≥ кривавих в≥йськових сутичок, але й ≥деолог≥чн≥. ѕричому ≥деолог≥чн≥ в≥йни тривають дос≥, ≥ њхн≥ насл≥дки не менш фатальн≥.
ƒостатньо згадати нещодавнЇ утворенн¤ —получених Ўтат≥в, ¤к≥ вив≥льнили дл¤ себе п≥вн≥чно-американський континент в≥д америнд≥в Ц етн≥чних народ≥в п≥вн≥чноњ јмерики (≥нд≥анц≥в). ƒл¤ знищенн¤ абориген≥в застосовувались ¤к традиц≥йн≥ засоби Ц в≥йськова експанс≥¤, так ≥ нетрадиц≥йн≥ Ц знищенн¤ харчових ресурс≥в м≥сцевого населенн¤ (в≥дстр≥л незл≥чених стад б≥зон≥в Ц основного джерела харчуванн¤ ≥нд≥анц≥в). ќднак найд≥Ївим засобом знищенн¤ етн≥чних мешканц≥в американського континенту була духовна експанс≥¤ Ц наверненн¤ ≥нд≥анських племен до христи¤нськоњ рел≥г≥њ, ¤ка упокорила њх войовничий дух, зробила рабами, а пот≥м винищила тихо й непом≥тно, без зайвого галасу й кровопролитт¤.
ѕод≥бна духовна експанс≥¤ провадитьс¤ на ”крањн≥ з час≥в здобутт¤ Ќезалежност≥. „исельн≥сть украњнц≥в катастроф≥чно зменшуЇтьс¤ з 1991 року ≥ за 13 рок≥в перевищила 10 м≥льйон≥в (зг≥дно тижневика "—вобода" 32, 2004). «а такими темпами через 40 рок≥в на ”крањн≥ може не лишитис¤ жодного украњнц¤Е « огл¤ду на те, що за часи Ќезалежност≥ ”крањни спостер≥гаЇтьс¤ стр≥мке зростанн¤ христи¤нськоњ рел≥г≥њ з розбудовою неймов≥рноњ к≥лькост≥ церков, що витинаютьс¤ немов гриби п≥сл¤ дощу, д≥йдемо висновку, що вимиранн¤ украњнськоњ нац≥њ нерозд≥льно пов'¤зане саме з ц≥Їю причиною. ј ус≥ балачки з високих трибун про "в≥дродженн¤ нац≥ональноњ духовност≥" Ц н≥ що ≥нше ¤к прим≥тне замилюванн¤ очей задл¤ подальшого гнобленн¤ й винищенн¤ украњнського народу.
¬≥дтак, спробуЇмо знайти по¤сненн¤ Ц дл¤ кого вив≥льнюЇтьс¤ територ≥¤ ”крањни ≥ хто збираЇтьс¤ безтурботно жити на земл¤х наших пращур≥в Ц непереможних украњнц≥в-русич≥в?
¬ ќ ¬ » ¬ ќ ¬ ≈ „ ≤ … Ў ” – ≤
Ѕудь-¤кому лукавцю вдаЇтьс¤ надурити т≥льки б≥льш дурних за себе;
тож маймо розум, щоби не бути одуреними.
Ћюдина не в≥дчуваЇ ≥деолог≥чного впливу, перебуваючи у сусп≥льств≥, де народилась ≥ зросла. ƒень за днем, р≥к за роком, вона сприймаЇ своЇ оточенн¤ ¤к звичний стан речей. ћожлив≥сть замислитись над власним св≥тогл¤дом постаЇ лише тод≥, коли людина потрапл¤Ї в ≥нше середовище Ц в сусп≥льство з ≥ншою ≥деолог≥Їю.
як в≥домо, увесь —тарий —лав'¤нський —в≥т, зокрема й сучасна ”крањна-–усь, перебуваЇ п≥д впливом христи¤нськоњ ≥деолог≥њ. ¬≥дтак, осмисленн¤ христи¤нського св≥тогл¤ду, а точн≥ше його переосмисленн¤, Ц нагальна потреба украњнського народу та й загалом ус≥х слав'¤н.
” чому ж пол¤гаЇ переосмисленн¤ христи¤нського св≥тогл¤ду? ѕо-перше: Ц набутт¤ знать про христи¤нському рел≥г≥ю з нехристи¤нських джерел; по-друге: Ц ознайомленн¤ з ≥ншими рел≥г≥¤ми, насамперед з –≥дною ¬≥рою свого народу.
ЌагадаЇмо, що христи¤нство Ц це рел≥г≥¤ м≥шаних (нечистокровних) жид≥в, бо чистокровн≥ (ортодоксальн≥) жиди спов≥дуютьс¤ свою етн≥чну рел≥г≥ю Ц в≥тхозав≥тний ≥удањзм, де шов≥н≥стична ≥де¤ с≥он≥зму викладена в неприхованому вигл¤д≥. ’ристи¤нство б≥льш завуальоване, хоча по сут≥ н≥чим не в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ≥удањзму. ¬оно створене у ≤≤≤-Vст. нашоњ доби з лукавоњ вигадки кумира ≤суса Ц жид≥вського спасител¤ (≤сус Ц досл≥вно означаЇ "—пас≥нн¤ в ягве"). “обто в≥ра в жид≥вського бога ягве (в≥н же ™гова) Ц це спас≥нн¤ дл¤ жид≥в, розпорошених по усьому св≥ту.
якщо лишити осторонь ц≥лковиту в≥дсутн≥сть морал≥, що характерне дл¤ христи¤нства в ц≥лому, постаЇ очевидним, що христи¤нська рел≥г≥¤ була задумана ¤к над≥йна п≥двага с≥он≥зму. ”твердивши своЇ криваве пануванн¤ у —ередньов≥чн≥й ™вроп≥, христи¤нство подалос¤ п≥дкорювати Ќовий —в≥т п≥сл¤ в≥дкритт¤ јмерики. ≤деальний зразок "Ќового ’ристи¤нського —в≥ту" був утворений жидами на американському континенту в —получених Ўтатах по в≥тхозав≥тним канонам Ц в ≥м'¤ в≥тхозав≥тноњ мети Ц прагненн¤ юдењв (жид≥в-≥удањст≥в) до всесв≥тнього пануванн¤. ≤ варто в≥дзначити, що за останнЇ стол≥тт¤ жиди пом≥тно просунулис¤ на цьому шл¤ху.
¬ажливим кроком дл¤ п≥днесенн¤ жид≥в у слав'¤нському оточен≥ було ухваленн¤ новоњ ≥деолог≥чноњ концепц≥њ на новоутворен≥й у 1897 р. "¬сесв≥тн≥й с≥он≥стськ≥й орган≥зац≥њ". ƒоленосне р≥шенн¤ жид≥вських ≥деолог≥в було спр¤моване на адаптац≥ю (пристосуванн¤) жид≥в до слав'¤нського середовища. ј саме: визнана за доц≥льне ≥ ухвалена поголовна зам≥на жид≥вських пр≥звищ на етн≥чно слав'¤нськ≥, зокрема й украњнськ≥. —аме тому найб≥льш розповсюдженн≥ украњнськ≥ пр≥звища з зак≥нченн¤м на "о" на сьогодн≥шн≥й день притаманн≥ "украњнським" жидам. «апровадженн¤ таких радикальних заход≥в надало змогу жид≥вськ≥й нац≥њ "розчинитис¤" у Ївропейському етнос≥ ≥ суттЇво пол≥пшити своњ ≥снуванн¤ у кожн≥й Ївропейськ≥й держав≥ та зм≥цнити своњ шов≥н≥стичн≥ позиц≥њ.
«вичайно, людство теж посуваЇтьс¤ на шл¤ху свого розвитку й зазнаЇ пом≥тних зм≥н, ¤к у м≥ждержавних в≥дносинах, так ≥ в громадських стосунках. ¬≥дпов≥дно до цього зм≥нюютьс¤ й засоби скеровуванн¤ велелюдноњ людськоњ сп≥льноти на шл¤х ≥удо-христи¤нства. ѕримусов≥ засоби раннього та п≥знього —ередньов≥чч¤, ¤к≥ утримували людей в покор≥ та силом≥ць п≥дпор¤дковували ÷еркв≥ ≤.’риста, на сьогодн≥ вже застар≥л≥. “ож христи¤нськ≥ ≥деологи в≥днаход¤ть нов≥ форми впливу на людську св≥дом≥сть, ¤к наприклад ф≥льми про вамп≥р≥в з п≥дсв≥домою в≥рою у ц≥лющ≥ властивост≥ христи¤нського хреста.
Ќов≥тн≥ розробки с≥он≥стськоњ ≥деолог≥њ Ц це, так зван≥, досл≥дженн¤ б≥бл≥йного тексту, що зосереджують увагу людськоњ сп≥льноти на жид≥вськ≥й б≥бл≥њ, де буц≥мто закодован≥ ¤к≥сть посланн¤. ќдне з таких вигаданих б≥бл≥йних послань, трансльованих по загальноосв≥тн≥й телепрограм≥ "Discovery", н≥бито "проголошуЇ к≥нець св≥ту у 2050 роц≥, п≥сл¤ того, ¤к п'¤ть рок≥в керуватиме св≥том одна людина". —траханн¤ про к≥нець христи¤нського св≥ту Ц не новина. "—першу церковники проголошували к≥нець св≥ту у 1492 роц≥, пот≥м у 1740" (Ѕј 4-5). ѕ≥сл¤ цього ÷ерква ≤.’риста надовго примовкла, бо пошилас¤ в дурн≥ своњми вигаданими страханн¤ми. “епер, бач, знову беретьс¤ за старе, але в нов≥й ≥нтерпретац≥њ.
ѕридив≥мос¤ до ц≥Їњ новоњ побрехеньки уважн≥ше. ѕ≥д застар≥лим страханн¤м про нев≥дбутн≥й "к≥нець св≥ту" провадитьс¤ нове оголошенн¤ Ц увесь св≥т стане п≥двладний одн≥й людин≥. «розум≥ло, що зг≥дно юдо-христи¤нськоњ ≥деолог≥њ, той нов≥тн≥й правитель св≥ту безумовно буде н≥хто ≥нший ¤к жид Ц такий соб≥ –ейган-наймолодший. ќтак "тихою сапою" пораЇтьс¤ христи¤нство на земл≥, вирощуючи й плекаючи стару в≥тхозав≥тну ≥деологему, ¤ка новими пагонами знову й знову витинаЇтьс¤ на св≥т.
ќкрем≥ нечисленн≥ теч≥њ христи¤нства, що звутьс¤ сектами, призначен≥ прокладати нов≥ шл¤хи дл¤ утвердженн¤ юдо-христи¤нськоњ ≥деолог≥њ. Ќа них випробовуютьс¤ нов≥ розробки та методики дос¤гненн¤ в≥тхозав≥тноњ жид≥вськоњ мети Ц всесв≥тнього пануванн¤. “ак зокрема хорезматичне протестантство проголошуЇ утвердженн¤ в сусп≥льств≥ кер≥вноњ рол≥ рел≥г≥њ, тобто церква постаЇ над оф≥ц≥йною владою в держав≥. ¬ласне ¤к було за час≥в —ередньов≥чч¤, коли христи¤нська ≥нкв≥зиц≥¤ правила безрозд≥льно.
ѕ≥днесенн¤ ÷еркви ≤.’риста на визначальну роль в украњнському сусп≥льств≥ розпочалось у 2006 р. з≥ спроби запровадити у киЇвських школах нову дисципл≥ну дл¤ молодших клас≥в п≥д назвою "’ристи¤нська етика". ¬икладати њњ мус¤ть св¤щеники чи вчител≥ з в≥дпов≥дною осв≥тою. Ќезрозум≥ло про ¤ку "христи¤нську" етику йдетьс¤, адже христи¤нство Ц це рел≥г≥¤ лукавц≥в та лицем≥р≥в, гнобител≥в людства та кат≥в найвидатних св≥точ≥в науки. Ќев≥гласам вищого ешелону влади нагадаЇмо, що ћикола оперн≥к Ц творець гел≥оцентричноњ модел≥ св≥ту Ц наваживс¤ оприлюднити своЇ в≥дкритт¤ лише перед смертю 1543р., щоби уникнути розправи христи¤нськоњ церкви, ¤к≥ супроводжувались жахливими тортурами та спаленн¤м живцем на вогнищ≥, що власне сталос¤ з його посл≥довником ƒжордано Ѕруно у 1600 роц≥. Ќевже в учбових закладах збираютьс¤ викладати нашим д≥т¤м методолог≥ю христи¤нського мордуванн¤ та ≥деолог≥ю христи¤нського зв≥рства? „и може викладатимуть ум≥нн¤ закривати оч≥ на антилюдськ≥ злод≥¤нн¤ ÷еркви ≤.’риста у повн≥й в≥дпов≥дност≥ до христи¤нськоњ "етики" та христи¤нськоњ "морал≥"?
Ќе маючи н≥ чест≥ н≥ сов≥ст≥, ¤к це й притаманне жид≥вському витвору, христи¤нство вдаЇтьс¤ до крайнощ≥в, користуючись будь-¤кою можлив≥стю зат¤гти в христи¤нську оману нових дурн≥в. ’ристи¤нськ≥ актив≥сти аг≥тують ¤к можуть ≥ де можуть Ц переймають людей на вулиц¤х, ход¤ть по квартирах, дзвон¤ть по телефонах, закликають до к≥нотеатр≥в, дарують аг≥тац≥йн≥ книжки та брошури. ÷е вже не просто аг≥тац≥¤, це вже ознака активного наступу ≥удо-христи¤нськоњ ≥деолог≥њ на украњнське сусп≥льство, це вже загрозлива прикмета розгулу христи¤нства на ”крањн≥. ѕричому провад¤ть ≥деолог≥чну обробку украњнського народу не т≥льки жиди, але й жид≥вськ≥ запроданц≥ Ц вовки в овеч≥й шкур≥.
Ќезважаючи на оф≥ц≥йне в≥докремленн¤ держави в≥д христи¤нськоњ рел≥г≥њ, ¤ка, зг≥дно чинного законодавства, не маЇ права втручатис¤ у громадське житт¤, тим паче Ц в пол≥тику, ÷ерква ≤.’риста приймаЇ активну участь в ус≥х громадсько-пол≥тичних акц≥¤х. ¬≥рники жид≥вського бога "благословл¤ють" новопризначених кер≥вник≥в держави, "осв¤чують жид≥вським духом" визначн≥ новобудови, "навертають" украњнц≥в на шл¤х до жид≥вського бога в щоденних рад≥о-теле-передачах. ∆одна громадсько-пол≥тична акц≥¤ не минаЇ без участ≥ представник≥в ÷еркви ≤.’риста, незважаючи на те, що, зг≥дно украњнського законодавства, ус≥ без вин¤тку церковники мус¤ть сид≥ти у своњх церковних установах ≥ не рипатись.
–озгул христосовц≥в стаЇ дедал≥ б≥льш масштабним. Ќе виключно, не сьогодн≥-взавтра в≥рники жид≥вського бога зав≥тають ≥ до вас. “ож будьте пильними на лукав≥й спроб≥. ѕам'¤таймо: будь-¤кому лукавцю вдаЇтьс¤ надурити т≥льки б≥льш дурних за себе; тож маймо розум, щоби не бути одуреними. якщо незнайом≥ люди пропонують вам "щиру" дружбу, зустр≥чають вас з розпростертими об≥ймами, об≥ц¤ють спри¤нн¤ у вир≥шенн≥ ус≥х ваших проблем, запрошують до свого братства, де ваше житт¤ буде безтурботне й щасливе ¤к у раю, Ц замисл≥тьс¤, чи таке взагал≥ можливе? ј ¤кщо й можливе, то не задарма! ѕод≥бн≥ "безкорисн≥" пропозиц≥њ до вступу в христи¤нське братство невдовз≥ зм≥н¤тьс¤ лукавими намовл¤нн¤ми, буц≥м-то ви повинн≥ дбати за ≥нших "загублених" овечок, ¤к≥ потребують вашоњ допомоги. ќтак об≥ц¤нка безтурботного житт¤ невдовз≥ обернетьс¤ на ваше добров≥льне служ≥нн¤ лукавим ≥де¤м, що поцупл¤ть ус≥ ваш≥ статки ≥ ваше помешканн¤. “реба усв≥домлювати, що п≥д личиною доброзичливих христи¤нських "овечок" криЇтьс¤ немилосердна хижа сутн≥сть жид≥вськоњ ≥деолог≥њ.
¬овки в овеч≥й шкур≥ Ц це т≥ нечистокровн≥ жиди, що перебувають у слав'¤нському середовищ≥ ≥ в силу свого кревного зв'¤зку з жидами п≥дтримують христи¤нство. ƒо цього прошарку варто в≥днести й слав'¤н запроданц≥в, що працюють в христи¤нських установах. ћаютьс¤ на уваз≥ не лише церковн≥ заклади, але й будь-¤к≥ орган≥зац≥њ та установи, що впроваджують в житт¤ ≥удо-христи¤нську ≥деолог≥ю. “рон будь-¤коњ влади тримаЇтьс¤ на п≥дн≥жках; холуњ й запроданц≥, байдуж≥ й знев≥рен≥, одурен≥ й п≥дкуплен≥ п≥дтримують престол велелюдного знедоленн¤, де пос≥даЇ христи¤нство Ц одна з найганебних рел≥г≥й св≥ту.
ћета христи¤нства одна: утвердити в св≥домост≥ людини рабську психолог≥ю, ¤ка унеможливлюЇ боротьбу за своњ громад¤нськ≥ права, притаманн≥ в≥льн≥й людин≥. ¬арто наголосити, що христи¤нська рел≥г≥¤ була створена дл¤ гнобленн¤ людей ≥ уподовж багатьох в≥к≥в служить над≥йним знар¤дд¤м дл¤ упокоренн¤ сусп≥льства у будь-¤к≥й "христи¤нськ≥й" держав≥. “ехнолог≥¤ боротьби з про¤вами громад¤нськоњ непокори давно в≥дома. ўоби звести нан≥вець будь-¤кий небажаний громадський рух Ц треба його очолити. ÷ю стратег≥ю боротьби з про¤вами вол≥ украњнського народу усп≥шно застосовуЇ нин≥шн¤ ол≥гарх≥чна влада.
ќчолити рух Ц не завжди означаЇ, що керманич призначаЇтьс¤ "згори". ≤снуЇ багато засоб≥в впливу на кер≥вника дл¤ утримуванн¤ в узд≥ очолене ним громадське об'Їднанн¤ чи орган≥зац≥ю, ¤к то заохоченн¤, п≥дкуп, шантаж, погроза, гон≥нн¤, громадський осуд, штучне створенн¤ неспри¤тливих умов дл¤ ≥снуванн¤, адм≥н≥стративн≥ та карно-процесуальн≥ санкц≥њ, ув'¤зненн¤, вбивство. як бачимо, можлив≥сть впливу на кер≥вника громадського руху довол≥ р≥зноб≥чна, щоби примусити до виконанн¤ владних настанов "згори" чи, просто кажучи, перетворити на мар≥онетку, що слухн¤но п≥дтанцьовуЇ уподобанн¤м правл¤чоњ коал≥ц≥њ (угрупуванню, клану). јле б≥льш вишуканий спос≥б пол¤гаЇ в тому, щоби своЇчасно ви¤вити тенденц≥ю виникненн¤ небажаного громадського руху ≥ утворити в≥дпов≥дну п≥дставну (фальшиву) орган≥зац≥ю.
≤м≥дж фальшивоњ орган≥зац≥њ зазвичай прикриваЇ украњнська атрибутика Ц етн≥чна емблема, нац≥ональна назва, тощо. як наприклад, назва видавництва " отигорошко" або б≥льш патр≥отичне дл¤ сприйн¤тт¤ Ц "—молоскип". ўоправда н≥ там, н≥ там ≥стинних украњнських патр≥от≥в немаЇ, а книжки цих видавництв несуть такий соб≥ кишеньковий патр≥отизм, ур≥заний юдо-христи¤нською ≥деолог≥Їю. ѕроте видавництва аж н≥¤к не переймаютьс¤ в≥д такого обр≥занн¤ ≥ вдають з себе суто нац≥ональн≥ украњнськ≥ установи, куди щирому украњнцю закрито вх≥д взагал≥.
Ќеоб≥знаному украњнцю не впадаЇ в око кишеньковий патр≥отизм украњнських видавництв, книжки ¤ких р¤сн≥ють славослов'¤м та шароварщиною на кшталт поетики про любов до р≥дного краю. јле допитливий читач зверне увагу на ц≥лковиту в≥дсутн≥сть св≥дчень про украњнську ≥стор≥ю дохристи¤нських час≥в, ¤к начеб-то њњ взагал≥ не було. ј по¤сненн¤ в тому, що жиди витворили свою вигадану ≥стор≥ю усього людства, де вивели себе на ч≥льне м≥сце пом≥ж ус≥х народ≥в на земл≥, назвавши себе "богообраним" народом.
Ќеоб≥знаному украњнцю не впадаЇ в око кишеньковий патр≥отизм украњнських видавництв, книжки ¤ких р¤сн≥ють славослов'¤м та шароварщиною на кшталт поетики про любов до р≥дного краю. јле допитливий читач зверне увагу на ц≥лковиту в≥дсутн≥сть св≥дчень про украњнську ≥стор≥ю дохристи¤нських час≥в, ¤к начеб-то њњ взагал≥ не було. ј по¤сненн¤ в тому, що жиди витворили свою вигадану ≥стор≥ю усього людства, де вивели себе на ч≥льне м≥сце пом≥ж ус≥х народ≥в на земл≥, назвавши себе "богообраним" народом. —учасн≥ христи¤нськ≥ ≥деологи трактують цю вигадку з неаби¤ким натхненн¤м: "¬≥дтак, ус¤ ≥стор≥¤ ¬ибраного Ќароду, будучи направленою, ос¤¤ною, перенесеною в надприродний план божественним ќдкровенн¤м, набула дл¤ усього людства певний показовий зм≥ст" ( ѕ с.13). «г≥дно своЇњ жид≥вськоњ б≥бл≥њ, написаноњ тими ж таки жидами у ≤V-≤≤ст. до н.д., жиди назвали себе "володар¤ми ус≥Їњ земл≥" ≥ з нестримним нахабством нав'¤зують цю вигадку ус≥м народам, називаючи свого брод¤чого погонича к≥з, неосв≥ченого нев≥гласа сем≥та-кочовика јбрама Ц "батьком ус≥х народ≥в" ( ѕ с.11).
÷ю юдейсько-христи¤нську доктрину жиди насаджували у ™вроп≥ вподовж багатьох стол≥ть, стративши на смерть багатьох см≥ливц≥в, котр≥ наважились спростувати цю вигадку. ¬ часи —ередньов≥чч¤ зробити це було вельми просто, накинувши на викривальника ¤рлик Їретика. ј нин≥ б≥бл≥йна омана утримуЇтьс¤ шл¤хом замовчуванн¤ ≥сторичних в≥домостей слав'¤нських народ≥в, що не узгоджуютьс¤ з жид≥вською вигадкою. «адл¤ цього жид≥вська нацменшина тримаЇ п≥д контролем ус≥ засоби масовоњ ≥нформац≥њ, зокрема й на ”крањн≥, щоби, боронь-боже, не в≥дродилась стародавн¤ ≥стор≥¤ украњнського народу, що с¤гаЇ у таку глибоч≥нь тис¤чол≥ть, що жидам ≥ не снилос¤.
Ќа жаль, на ”крањн≥ етн≥чна меншина жид≥вського гатунку над≥йно захопила кер≥вн≥ посади в засобах масовоњ ≥нформац≥њ та ≥нших сферах ≥деолог≥чного впливу. ÷¤ меншина добре згуртована та ≥деолог≥чно п≥дкована ≥ зд≥ймаЇ несамовитий вереск, наче њх р≥жуть, за найменшоњ спроби украњнц≥в в≥дродити свою суто украњнську самобутн≥сть. Ѕ'ючи себе в груди та п≥днос¤чи свою етн≥чну приналежн≥сть ¤к ≥стинно украњнську, вони вже давно в≥дт≥снили щирих украњнц≥в на ман≥вц≥ ≥ вибились нахабно на широкий шл¤х, по ¤кому ведуть ”крањну, ¤к д≥йну корову на налигач≥, у потр≥бному њм напр¤мку, зг≥дно настанови жид≥вського бога Ц п≥дпор¤дкувати соб≥ увесь св≥т. ј щоб не вдалос¤ вив≥льнитис¤ з-п≥д жид≥вськоњ зверхност≥, жиди захопили в ”крањн≥ ф≥нансово-банкову систему та вищ≥ органи влади; зокрема у ¬ерховн≥й –ад≥, зг≥дно пов≥домлень мас-мед≥а, жиди складають дв≥ третини депутат≥в.
”крањнц¤м лишаЇтьс¤ лише чухати потилиц≥ й дивуватис¤ Ц доки ж буде правити жидво на ”крањн≥? ƒоки етн≥чна жид≥вська менш≥сть буде вважати себе украњнською б≥льш≥стю? ¬они повиправл¤ли соб≥ пр≥звища у паспортах ≥ гадають, що стали украњнц¤ми. ѕевно ще й думають, що н≥хто њх тепер не розп≥знаЇ. Ќезрозум≥ло, чому вони взагал≥ мають право голосу за в≥дсутност≥ такого права у б≥льшост≥ украњнц≥в? ¬ласне зрозум≥ло чому Ц завд¤ки юдо-христи¤нськ≥й ≥деолог≥њ, що силом≥ць насаджуЇтьс¤ в украњнському сусп≥льств≥.
Ќа захист христи¤нства використовуЇтьс¤ необ≥знан≥сть наших попередник≥в Ц в≥домих митц≥в, д≥¤ч≥в культури. јле не забуваймо, що до ’V≤ стол≥тт¤ включно н≥хто взагал≥ не знав, що таке христи¤нство. Ћише п≥сл¤ перекладу б≥бл≥њ ћарт≥ном Ћютером у 1515 р. почалось осмисленн¤ христи¤нськоњ рел≥г≥њ та њњ юдейських виток≥в, що суворо заборон¤лось церквою й засуджувалось ¤к Їресь. «амовчуванн¤ христи¤нськоњ ≥деологеми триваЇ дос≥. јле сучасник маЇ можлив≥сть в≥днайти хоч ¤кусь ≥нформац≥ю, ¤коњ наш≥ попередники не могли мати н≥ за ¤ких обставин. ’≥ба ж м≥г “арас Ўевченко ознайомитис¤ з жид≥вською б≥бл≥Їю, ¤кщо його сучасник ѕантелеймон ул≥ш т≥льки-но розпочав перекладати на украњнську мову "™вангел≥Ї" у скороченому вигл¤д≥? яке ж право мають сучасн≥ поборники христи¤нства посилатис¤ до твор≥в “араса ¤к до ≥стини у перш≥й ≥нстанц≥њ?
—учасне поширенн¤ знань в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д попередн≥х стол≥ть, ¤к неквапна хода черепахи в≥д орлиного лету. Ќав≥ть недалеке ’’ст. не йде н≥ в ¤ке в пор≥вн¤нн¤ з сучасним розвитком ≥нформац≥њ. —ьогодн≥ до справи ≥деолог≥чно впливу долучивс¤ к≥нематограф, посунувши друкован≥ виданн¤ на задн≥й план. ѕров≥дну роль у ц≥й галуз≥ займають —получен≥ Ўтати. ∆оден гол≥вудський ф≥льм не обходитьс¤ без згадки про жид≥вську б≥бл≥ю. ” кожному штатному ф≥льм≥ хоч словом, хоч нат¤ком згадуЇтьс¤ "в≥тхе письмо" жид≥вського племен≥. ” такий спос≥б п≥дтримуЇтьс¤ зв'¤зок розпорошених по св≥ту м≥шаних ≥ чистокровних жид≥в з≥ своњми юдейськими витоками, а ус≥ нежиди мус¤ть з цим миритис¤.
Ќа жаль, у нас в ”крањн≥ повно так званих украњнц≥в, ¤к≥ нав≥ть з вигл¤ду так≥ ж украњнц≥ Ц ¤к ми африканц≥, не кажучи вже про суто етн≥чн≥ ознаки, зокрема украњнську мову. Ќапевне, кожному украњнцю завдаЇ прикрощ≥в та викликаЇ здивуванн¤ гаркава вимова диктор≥в ≥ ведучих рад≥о-теле-передач. Ќе вс≥м зрозум≥ло, Ц чому не ставл¤ть до ц≥Їњ справи ≥стинних украњнц≥в з гарною нац≥ональною (неспотвореною) вимовою украњнських сл≥в? “ож маЇмо розум≥ти, що у такий спос≥б гаркава меншина привчаЇ нас до думки, що саме так повинна звучати "щир-р-ра" украњнська мова.
„и замислювались ви, чому христи¤нство пропагуЇтьс¤ ус≥ма засобами масовоњ аг≥тац≥њ? „ому наш≥ р≥дн≥ украњнськ≥ св¤та, перебрехан≥ на жид≥вський лад, настирно розголошуютьс¤ по рад≥о й телебаченню у спотвореному вигл¤д≥? ¬се це тому, що засоби масовоњ ≥нформац≥њ викупили жиди ≥ в≥щають, що њм до вподоби, а сучасна антинародна влада потураЇ розповсюдженню юдо-христи¤нськоњ ≥деолог≥њ. ƒо того ж на кер≥вних посадах в ус≥х засобах масовоњ ≥нформац≥њ сид¤ть жиди. ¬они сид¤ть ≥ у парламент≥, та й вельми р¤сно, не кажучи вже про адм≥н≥стративний персонал та обласн≥, м≥ськ≥, районн≥ –ади депутат≥в, де переважна б≥льш≥сть "народних обранц≥в" Ц чистокровн≥ або м≥шан≥ жиди. ¬≥дтак, постаЇ лог≥чне запитанн¤: ¤кщо украњнська влада складаЇтьс¤ з жид≥в та жид≥вських прихвосн≥в, то хто ж подбаЇ за ”крањну та украњнський народ?
Ќа превеликий жаль, ус≥ значн≥ пости, ¤к у владних структурах, так ≥ в ≥деолог≥чн≥й сфер≥ на ”крањн≥ пос≥ли не украњнц≥, а представники означеноњ етн≥чноњ меншини. ∆иди об≥ймають кер≥вн≥ посади в ≥деолог≥чн≥й сфер≥, мистецьких галуз¤х та засобах масовоњ ≥нформац≥њ. ∆иди у нас визнан≥ "просв≥т¤ни", вони незм≥нн≥ редактори, шеф-редактори, президенти та кер≥вники мас-мед≥а; а ¤кщо й трапитьс¤ межи них украњнець Ц то лише ¤рий поборник христи¤нства. ” такий спос≥б зведено непоборний засл≥н не т≥льки антихристи¤нському слову, але й будь-¤кому ≥ншому нац≥ональному, ¤ке не узгоджуЇтьс¤ з юдо-христи¤нською ≥деолог≥Їю. ѕоказово, що у новому 4-томному тлумачному словнику украњнськоњ мови 1998р. (укладач проф. ¬.яременко) слово "с≥он≥зм" взагал≥ в≥дсутнЇ. ѕро ¤ку ж свободу слова може йти мова взагал≥?!
÷≥ в≥домост≥ наведен≥ не з чужого голосу, а з власного досв≥ду, бо прийшлос¤ попоходити по видавництвах та редакц≥¤х ≥ назнати, п≥д ¤ким пильним нагл¤дом перебуваЇ кожне друковане украњнське слово. ѕерел≥к видавництв та редакц≥й, заангажованих ≥удо-христи¤нською ≥деолог≥Їю, зайн¤в би к≥лька стор≥нок, та шкода слова. —казати варто лише одне: "ƒоки украњнц≥ будуть молити жид≥вському богу, доти вони будуть рабами! јдже жид≥вський бог тримаЇ ус≥х вихрист≥в за своњх раб≥в, примушуючи схил¤ти голови перед жидами".
”сесв≥тн¤ ≥стор≥¤ може служити неспростовним доказом: Ц в ус≥х державах, де пануЇ христи¤нська рел≥г≥¤, жиди почуваютьс¤ господар¤ми, бо христи¤ни сто¤ть на нижчому ≥деолог≥чному щабл≥; адже жиди звертаютьс¤ до свого бога напр¤му, без посередник≥в, у той час ¤к христи¤ни мус¤ть звертатис¤ до жид≥вського бога через жид≥вського посередника Ц ≤суса ’риста. ÷¤ жид≥вська ≥деолог≥чна концепц≥¤ на¤вна в ус≥х крањнах, де пануЇ христи¤нство, Ц в ус≥х крањнах без вин¤тку! ј ¤кщо знайдетьс¤ розумник, ¤кий скаже, що ™вропа на тому гарно почуваЇтьс¤, то зауважимо Ц ™вропа гине ≥ невдовз≥ буде поглинена нехристи¤нськими народами з≥ —ходу.
∆ » ƒ ≤ ¬ — № » … – ј …
Ќайб≥льша провина христи¤нськоњ рел≥г≥њ перед ус≥м людством пол¤гаЇ у тому, що христи¤нство в≥дродило с≥он≥зм, повернуло його з небутт¤ та виплекало до стану всесв≥тнього визнанн¤. —аме завд¤ки христи¤нству постала у 1948 роц≥ держава, ¤ка проголосила с≥он≥зм своЇю державною рел≥г≥Їю. Ќазва ц≥Їњ держави Ц ≤зраель, рел≥г≥¤ ц≥Їњ держави Ц ≥удањзм. √оловн≥ засади ≥удањзму ув≥брала "“ора" ("ѕ'¤тикнижж¤ ћойсе¤"), де жиди проголосили себе "вибраним народом" та виклали настанови дл¤ дос¤гненн¤ всесв≥тнього пануванн¤.
«л≥сн≥ вороги усього людства Ц с≥он≥сти (жиди-≥удањсти), завд¤чуючи христи¤нству оф≥ц≥йно утвердили своЇ ≥снуванн¤ ≥ здобули всесв≥тнЇ визнанн¤, незважаючи на свою антилюд¤ну ≥деолог≥ю. ” цьому умисному злочин≥, що маЇ антигуманн≥ насл≥дки всепланетарного масштабу, неспокутна провина христи¤нськоњ рел≥г≥њ перед прийдешн≥ми покол≥нн¤ми. «лочинною оманою та в≥роломним лукавством рел≥г≥¤ ≤.’риста створила умови дл¤ розбудови жид≥вського раю на земл≥.
як же вигл¤датиме той "жид≥вський рай", де пануватимуть жиди-≥удањсти? як≥ закони, ¤к≥ моральн≥ принципи правитимуть у тому "раю" ≥ ¤ка дол¤ уготована ус≥м нежид≥вським народам?
Ќа приклад≥ Ќового св≥ту, в≥дкритого олумбом наприк≥нц≥ ’Vст., прозоро прогл¤даЇ нов≥тн≥й "жид≥вський рай" розбудований по б≥бл≥йному сценар≥ю, а саме: винищенн¤ кор≥нного населенн¤, збагаченн¤ за рахунок безправних прац≥вник≥в, придушенн¤ прав ≥ свобод навколишн≥х народ≥в. ѕерспектива всесв≥тньоњ христи¤н≥зац≥њ наочно представлена в —Ўј, що за своЇ 300-р≥чне ≥снуванн¤ перетворилос¤ на справжн≥й "жид≥вський рай". јле це сталос¤ не завд¤ки чар≥вному "промислу" жид≥вського бога, а за рахунок винищенн¤ ≥нд≥анц≥в та нещадноњ експлуатац≥њ у¤рмлених раб≥в з африканського континенту та океан≥чних остров≥в. Ѕасур наживи та цин≥чна байдуж≥сть до навколишнього св≥ту плекаЇ цей "жид≥вський рай" Ќового —в≥ту, ¤кому байдуже до земних еколог≥чних проблем, що ведуть до глобальних, незворотних катастроф всесв≥тного масштабу. ¬арт нагадати, що —Ўј продукують левову частку шк≥дливих викид≥в в атмосферу, в≥дмовл¤ючись в≥д п≥дписанн¤ ≥отського протоколу збереженн¤ навколишнього середовища дл¤ майбутн≥х покол≥нь. "∆ид≥вський рай" живе сьогодн≥шн≥м днем ≥ знай соб≥ см≥Їтьс¤ над турботами людства.
ѕочинаючи з ’V≤≤ст., п≥сл¤ по¤ви на американському континент≥ жид≥в-переселенц≥в, що подалис¤ з ™вропи на пошуки кращоњ дол≥, численн≥ роди ≥нд≥анц≥в були приречен≥ на вимиранн¤. ѕереселенц≥, чи ¤к њх гордо називали "першопроходц≥ дикого заходу", св≥домо винищили ус≥х б≥зон≥в, позбавивши кор≥нне населенн¤ јмерики засоб≥в до ≥снуванн¤, передр≥каючи њх на голодну смерть. ѕричому це була ц≥леспр¤мована акц≥¤ Ц немилосердна христи¤нська бойн¤, до ¤коњ штатний ур¤д заохочував мисливц≥в, виплачуючи прем≥ю за кожного вбитого б≥зона. —умнозв≥сний Ѕуфало Ѕ≥лл, що знищив дес¤тки тис¤ч б≥зон≥в, був рекламований на тл≥ великоњ гори б≥зон¤чих череп≥в ¤к ≥стинний "патр≥от" —получених Ўтат≥в, ¤к бездушний виконавець антигуманноњ штатноњ пол≥тики. ≤ таких горе-патр≥от≥в було вдосталь. ѕрер≥њ п≥вн≥чно-американського континенту були завален≥ трупами незл≥ченних донедавна б≥зон¤чих стад, сл≥дом за ¤кими прийшла черга ≥нд≥анц≥в, Ц х≥ба що гори людських труп≥в не рекламувалис¤ у штатн≥й хрон≥ц≥ тих час≥в. ƒо 1824 року переселенц≥ з≥ —тарого —в≥ту знищили у ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥ ус≥х б≥зон≥в, п≥сл¤ чого чисельн≥ племена ≥нд≥анц≥в вимерли сам≥ по соб≥. ≤ все це зробили не дик≥ варвари, не безбожн≥ нехристи, а щир≥ христи¤ни, ¤к≥ переселилис¤ з ™вропи на новов≥дкритий континент ≥ заповз¤лис¤ будувати "нов≥тн≥й рай" за б≥бл≥йним сценар≥Їм.
як вигл¤даЇ той "б≥бл≥йний рай" бачив всесв≥тньо в≥домий письменник ≥ мореплавець √ерман ћелв≥лл ≥ описав антилюд¤ний поступ рел≥њ ≤.’риста п≥д час христи¤нськоњ колон≥зац≥њ океан≥чних остров≥в. "“овста червонощока дружина м≥с≥онера кожен день каталась Ц дл¤ моц≥ону Ц в невеличк≥й двоколц≥, запр¤жен≥й двома аборигенами: один був сивий старець, другий Ц веселий хлопчина. ” м≥ст≥, де мешкала ц¤ ж≥нка, сто¤ла велика та красива американська церква, де неухильно в≥дслужувались божественн≥ служби. ≤ кожноњ божоњ нед≥л≥ п≥д к≥нець ц≥Їњ церемон≥њ б≥л¤ церкви вишикувалось штук двадц¤ть легких ек≥паж≥в, запр¤жених двома жалюг≥дними туб≥льц¤ми-лаке¤ми, що оч≥кували сигналу розвозити шановне панство по дом≥вках" (ћ“ с.182). ¬≥дносно м≥с≥онер≥в принаг≥дно навести меткий висл≥в ћелв≥лла: "я вважаю, що п'¤ть абориген≥в з тихоокеанських ћарк≥зських остров≥в, над≥сланих до —получених Ўтат≥в у ¤кост≥ м≥с≥онер≥в, ви¤вились би б≥льш корисн≥, н≥ж та сама к≥льк≥сть американц≥в у т≥й же рол≥ на њх островах" (ћ“ с.116); ≥ додаЇ: "„ув ¤к трактують аморальн≥сть тихоокеанських племен, посилаючись всього-на-всього на те, що слово "мораль" взагал≥ в≥дсутнЇ у њх мов≥. “вердженн¤ це безп≥дставне, але нехай би було й так, проте в њх мов≥ не знайдетьс¤ й жодного сл≥вц¤ на зразок тих, що складають безк≥нечний каталог цив≥л≥зованих порок≥в", Ц тих самих, що наводнили жид≥вську б≥бл≥ю ≥ розпливаютьс¤ по всьому св≥ту, ¤к пл¤ми сального бруду по чист≥й вод≥.
√. ћелв≥лл прозорливо застер≥гав усе людство в≥дносно беззастережноњ в≥ри в христи¤нських апостол≥в: "Ѕезп≥дставна в≥ра в св¤т≥сть апостол≥в, схильн≥сть проголошувати њх непорочними, та ще й ви¤вл¤ти нетерпим≥сть до вс≥х, хто насм≥литьс¤ сумн≥ватис¤ щодо њх людськоњ ≥ христи¤нськоњ бездоганност≥, Ц це споконв≥чна хиба й омана христи¤нськоњ церкви. “а це й не дивно, бо у викритт≥ будь-¤кого злочину церковник≥в, христи¤нство схильне убачати ворож≥сть до себе ≥ в≥дсутн≥сть рел≥г≥йного почутт¤" (ћ“ с.183). ѕередбачаючи галас так званих морал≥ст≥в, ¤к≥ н≥коли не бачили "дикун≥в" на тихоокеанських островах, ћелв≥лл зауважуЇ: "як часто слово "дикуни" вживаЇтьс¤ не за призначенн¤м! —тар≥ мореплавц≥ ≥ першов≥дкривач≥ океан≥чних остров≥в н≥коли не зустр≥чали на шл¤хах своњх тих, до кого воно може бути застосоване по праву. ћожу см≥ливо стверджувати, що в ус≥х випадках скоЇн¤ поленез≥йц¤ми убивст Ївропейц≥в, першочерговими винуватц¤ми були Ївропейц≥, ≥ жорсток≥ кривав≥ д≥¤нн¤ де¤ких островит¤н породженн≥ насл≥дуванн¤м њх прикрих приклад≥в" (ћ“ с.27). "Ќехай дол¤ кв≥тучих нещодавно ≥ багатолюдних √авайських остров≥в з сучасним хворим, голодним, вимираючим населенн¤м буде в≥дпов≥ддю на вс≥ запитанн¤. як би м≥сс≥онери не крутились, у ¤кий би спос≥б не в≥дмовл¤лись, але факт залишаЇтьс¤ фактом; ≥ самий набожний христи¤нин, ¤кщо в≥н чолов≥к неупереджений, в≥дв≥давши ц≥ острови, г≥рко замислитьс¤: "Ќевже це плоди 25-л≥тнього христи¤нського просв¤щенства?" (ћ“ с.115). "“≥льки-но на ¤комусь остров≥ ѕол≥нез≥њ колишн≥ ≥долопоклонники навернен≥ на словах в христи¤нин, ¤к одразу з'¤вл¤ютьс¤ хвороби, пороки, смерть. Ќа обезлюднених земл¤х ос≥дають тод≥ ус≥ бажаюч≥ з ненажерного просв¤щеного воњнства, ≥ христи¤нська ≤стина торжествуЇ тод≥ безрозд≥льно. Ќа остров≥ виростають розк≥шн≥ в≥лли, чепурн≥ садочки, п≥дстрижен≥ газончики, шпил≥ та куполи церков, а б≥дн≥ дикуни натом≥сть стають незванними гост¤ми на земл¤х своњх батьк≥в" (ћ“ с.181).
Ѕезк≥нечн≥ розмови про вади чи переваги христи¤нськоњ рел≥г≥њ можуть бути припинен≥ шл¤хом простого усв≥домленн¤ д≥йсност≥ Ц нашого реального житт¤. јдже христи¤нство Ц це той св≥т, що нас оточив за часи 15-р≥чноњ Ќезалежност≥ ”крањни. ќгл¤немо незаангажованим погл¤дом наше сьогоденн¤, щоб ос¤гнути здобутки христи¤нськоњ бездуховност≥.
ѕеред нашим погл¤дом постаЇ картина не т≥льки вражаюча, але й жахлива. ћерзенна купка казнокрад≥в, шахрањв та злод≥њв, що складають 2-3 в≥дсотки населенн¤ ”крањни, безкарно розкрадаЇ всенародну власн≥сть, а решта конаЇ в≥д злидн≥в, не в змоз≥ вижити за межею б≥дност≥, адже м≥с¤чний зароб≥ток чесного квал≥ф≥кованого украњнц¤ складаЇ денну платню самого неквал≥ф≥кованого прац≥вника ™вропи. ќце ≥ Ї той христи¤нськ≥й рай, ¤кий осв¤чуЇ ÷ерква ≤.’риста. Ѕезпросв≥тн≥ злигодн≥ та велелюдне знедоленн¤ витерпаЇ украњнський народ в ≥м'¤ жид≥вського бога; притому зауважимо, що н≥чого доброго не дало украњнському народу н≥ ÷ерква ≤.’риста, н≥ юдо-христи¤нська рел≥г≥¤ в ц≥лому. Ќав≥що ж нам така рел≥г≥¤? Ќав≥що нам чужий, жид≥вський бог, ¤кий за нас н≥¤к не дбаЇ?!
ому потр≥бний такий св≥т, де все продаЇтьс¤ ≥ купуЇтьс¤? “ому, хто набив повну пазуху краденими грошима ≥ продовжуЇ обкрадати знедолених. ћова йде не лише про ур¤довц≥в чи парламентар≥њв Ц в≥роломних народних обранц≥в, що згадують про украњнський народ виключно п≥д час вибор≥в, мова йде ≥ про церковник≥в. јдже ус≥ церковнослужител≥ Ц в≥д перес≥чного попа до папи римського, котрий очолюЇ клан церковник≥в-ол≥гарх≥в, безбожно оббирають в≥руючих по усьому св≥ту та примножують кап≥тал ÷еркви ≤.’риста, що обчислюЇтьс¤ на сьогодн≥ сотн¤ми м≥ль¤рд≥в. ≤ христи¤нство не заспокоњтьс¤, доки не перекроњть увесь св≥т за настановою жид≥вськоњ б≥бл≥њ, Ц доки не п≥дпор¤дкуЇ жидам ус≥ хрищен≥ народи, що ув≥рували в ≤.’риста.
“ож не дивно, що жид≥вська рел≥г≥¤ ус≥ма силами ≥деолог≥чного впливу намагаЇтьс¤ утримати украњнський народ в лабетах христи¤нського знедоленн¤. «в≥дси майже дармова робоча сила, що згодна працювати за найм≥зерну платню, аби лишень не вмерти з голоду, Ц зв≥дси й земл¤ (найкращ≥ у св≥т≥ чорноземи), що зв≥льн¤тьс¤ невдовз≥ Ц п≥сл¤ вимиранн¤ украњнського сел¤нства, знищенн¤ ¤кого вже давно л¤гло в основу внутр≥шньоњ пол≥тики антинародноњ влади на ”крањн≥. ј щоби конаюча украњнська сп≥льнота не згуртувалась до всенародноњ боротьби проти ол≥гарх≥чноњ влади, надана необмежена вол¤ христи¤нськ≥й рел≥г≥њ, ¤ка упокорюЇ волелюбний дух украњнського народу ≥ змушуЇ терп≥ти знедоленн¤ за христи¤нською приказкою "’ристос терп≥в ≥ нам вел≥в".
—погл¤даючи та слухаючи численн≥ христи¤нськ≥ рад≥о-теле-передач≥, украњнц≥ нав≥ть не замислюютьс¤ над тим, що "хтось" це ф≥нансуЇ. «ауважимо, що одна хвилина рад≥отрансл¤ц≥њ тим паче телепередач≥ коштуЇ дес¤тки тис¤ч гривень. «амислимос¤, ск≥льки коштують багаточасов≥ трансл¤ц≥њ церковного спр¤муванн¤ на телев≥з≥йних каналах?! –озум≥ймо, що ц≥ рад≥о-теле-передач≥ ф≥нансуютьс¤ "кимось" недарма. Ќе важко здогадатись, що ф≥нансуЇ церковн≥ програми певна ≥деолог≥чна структура, ¤к≥й це виг≥дно; тобто ÷ерква ≤.’риста. ¬она витрачаЇ неаби¤к≥ грош≥ на ≥деолог≥чну обробку населенн¤ ≥, певна р≥ч, недаремно.
Ќе зайве нагадати, що таке рел≥г≥¤ взагал≥. –ел≥г≥¤ в широкому розум≥нн≥ цього слова означаЇ н≥що ≥нше ¤к св≥тогл¤д людини, у ¤кому вир≥шальне значенн¤ пос≥дають моральн≥ чесноти, що закладен≥ нар≥жним каменем у св≥дом≥сть безпосередньо зав≥тами (постулатами) в≥ри. –озгл¤даючи христи¤нську рел≥г≥ю доходимо висновку, що вона спов≥дуЇ так≥ постулати:
Ц в≥дсутн≥сть патр≥отизму й любов≥ до батьк≥вщини,
Ц непротивленн¤ злу у любому його вигл¤д≥,
Ц байдуж≥сть до майбутнього,
Ц пок≥рн≥сть дол≥, а точн≥ше Ц тому трибу житт¤, що веде до знедоленн¤,
Ц роз'Їднанн¤ сусп≥льства у спос≥б в≥докремленн¤ кожноњ людини в≥д його етн≥чноњ громади об≥ц¤нкою про так зване "спас≥нн¤" (кожен повинен вимолювати у жид≥вського бога "спас≥нн¤" соб≥ особисто),
Ц покладанн¤ в усьому на волю жид≥вського бога, ¤кий нехтуЇ людством ≥ турбуЇтьс¤ лише за св≥й жид≥вський нар≥д.
“аким чином пропагуючи христи¤нство, пропагуютьс¤ наведен≥ вище постулати. “ож ≥ маЇмо насл≥дки, ¤к≥ дедал≥ стають все б≥льш незворотн≥. ¬решт≥ треба усв≥домити неможлив≥сть п≥днесенн¤ добробуту украњнського народу спов≥дуючи чужинську, ≥удейську рел≥г≥ю. јдже спов≥дуючи христи¤нство Ц ми утверджуЇмо саме т≥ засади, з ¤кими намагаЇмос¤ боротись!
ƒопоки ж людство буде бавитись страшною забавкою п≥д назвою христи¤нство, з њњ книжковим персонажем на ≥м'¤ ≤сус ’ристос? ÷ього персонажа вигадали ≥удейськ≥ пропов≥дники, тримаючи ¤к ≥грашку на ниточках на сцен≥ усесв≥тнього театру, де роз≥груЇтьс¤ трагед≥¤ людства по б≥бл≥йному антилюд¤ному сценар≥ю. ѕрикриваючись ново-зав≥тною мар≥онеткою, с≥он≥сти проголошують в≥д њњ ≥мен≥ усе, що потр≥бно жид≥вському племен≥ дл¤ дос¤гненн¤ б≥бл≥йноњ мети.
÷ерква ≤.’риста Ц це той “ро¤нський к≥нь ≤удањзму, що приборкуЇ та вигублюЇ свою паству руками т≥Їњ ж таки пастви. «гадаЇмо христи¤нську ≥нкв≥зиц≥ю, ¤ка руками слав'¤нських народ≥в вигубила 10 м≥льйон≥в слав'¤н, що складали на той час половину населенн¤ ™вропи. “еж саме робитьс¤ й зараз: христи¤н≥зован≥ слав'¤нськ≥ народи своњми власними руками копають соб≥ могилу.
—в≥домо бачимо що д≥Їтьс¤ на ”крањн≥, Ц ¤к з благословенн¤ христи¤нського жида-бога потерпаЇ украњнський народ та вимираЇ на своњй р≥дн≥й земл≥ Ц найродюч≥й земл≥ в ™вроп≥. ј врешт≥ з ”крањною станетьс¤ те, що сталос¤ на теренах —получених Ўтат≥в, де христи¤нство приспало нац≥ональну св≥дом≥сть та патр≥отичн≥ пориванн¤ етн≥чного населенн¤, а пот≥м без особливого клопоту знищило увесь той народ. “обто жиди-переселенц≥, розбудовуючи св≥й Ќовий —в≥т, спершу вив≥льнили землю в≥д кор≥нного населенн¤ Ц винищили вс≥х ≥нд≥анц≥в: кого Ц голодом в резервац≥¤х, кого Ц хворобами на непридатн≥й до житт¤ м≥сцевост≥, кого Ц зброЇю за небажанн¤ вмирати в резервац≥¤х тихо ≥ непом≥тно (власне ¤к вимираЇ зараз украњнський народ, що засв≥дчено словами президентами та його указом до спри¤нн¤ д≥тонародженн¤ на ”крањн≥). «агарбанн¤ ”крањни провадитьс¤ у такий же спос≥б, ¤ким штатн≥ державотворц≥ вив≥льнили землю ѕ≥вн≥чноњ јмерики в≥д кор≥нного населенн¤ ≥ заселили њњ жидами.
якщо ’ристи¤нство Ц це “ро¤нський ≥нь ≤удањзму, то —получен≥ Ўтати Ц це пасовище, на ¤кому “ро¤нський ≥нь нагул¤в силу. ѕривезений з≥ —тарого св≥ту у ’V≤≤ст., “ро¤нський ≥нь вистрибнув на роздоли Ќового св≥ту ≥ з пом≥ччю ≤.’риста почав свою нищ≥вну справу, щоби облаштувати м≥сце дл¤ жид≥в-переселенц≥в. «багнути убивчу силу христи¤нськоњ рел≥г≥њ вельми складно, адже пропов≥дуютьс¤ "високодуховн≥ ≥деали" ≤.’риста, за ¤кими криЇтьс¤ хижа сутн≥сть жид≥вськоњ в≥тхозав≥тноњ ≥деолог≥њ.
Ќа сьогодн≥ жид≥вська сп≥льнота, на чол≥ з≥ —полученими Ўтатами Ц головним жид≥вським розсадником, вже набрала достатньо сили, Ц наст≥льки достатньо, що беретьс¤ нав'¤зувати всьому людству своЇ баченн¤ майбутнього на планет≥ «емл¤ зг≥дно б≥бл≥йного сценар≥ю. ѕригадаЇмо нещодавню аг≥тац≥йну компан≥ю загарбанн¤ ≤раку, до ¤коњ —получен≥ Ўтати залучали св≥тову сп≥льноту. –обилос¤ це, певна р≥ч, дл¤ збагаченн¤ —получених Ўтат≥в шл¤хом контролю на нафтовими родовищами в ≤раку. јле в≥дстоювати штатн≥ ≥нтереси, на думку —Ўј, повинна ус¤ св≥това сп≥льнота, одурена лукавою штатною пропагандою про ≥ракську ¤дерну небезпеку. «найшлис¤ дурн≥, що пов≥рили, чи вдали Ц що пов≥рили, ≥ серед них ол≥гарх≥чний ур¤д ”крањни, адже в≥н складаЇтьс¤ на дв≥ третини з жид≥в. ј кому ж ¤к не жидам п≥дтримувати своњх етн≥чних штатних побратим≥в.
ажучи про —получен≥ Ўтати, варто наголосити, що мова йде про своЇр≥дну схиблену форму мисленн¤; вона не ¤когось вищого гатунку, вона перевернута з н≥г на голову. ¬се, що дл¤ нормальноњ людини Ї огидним та неприйн¤тним, дл¤ штатноњ психолог≥њ Ц вважаЇтьс¤ головними ц≥нност¤ми. “ак наприклад, безчесн≥сть, бездушн≥сть, егоњзм, антигуман≥зм Ц головн≥ чесноти дл¤ дос¤гненн¤ усп≥ху. јле чи втримаЇтьс¤ св≥т на таких чеснотах?..
¬ ≤ – Ќ » » — ≤ ќ Ќ ”
¬ сучасному св≥т≥ м≥ждержавна боротьба суттЇво зм≥нилис¤ п≥сл¤ ≤≤ —в≥товоњ в≥йни 1939-1945 рок≥в ≥ д≥стала назву "’олодноњ в≥йни". “ак звутьс¤ ≥деолог≥чн≥ в≥йни, ¤к≥ розробл¤ютьс¤ велелюдним персоналом ≥деолог≥в з застосуванн¤м найдосконалих пол≥тичних технолог≥й. ќдну з них розгл¤немо на приклад≥ ћј”ѕ.
якщо ви не були в ћј”ѕ≥ чи нав≥ть не чули про ћ≥жнародну јкадем≥ю ”правл≥нн¤ ѕерсоналом, вам не збагнути, що у¤вл¤Ї собою приватний учбовий заклад в ”крањн≥. «агальнов≥домо, що викладацький склад в ус≥х учбових закладах ”крањни це здеб≥льшого жиди. “ак повелос¤ ще за рад¤нських час≥в, а то й ран≥ше. ≤ це ¤вище маЇ своЇ лог≥чне по¤сненн¤. якщо вчител¤ми будуть етн≥чн≥ украњнц≥, то вони мимовол≥ передаватимуть учн¤м своЇ ставленн¤ до ”крањни, тобто виховуватимуть патр≥от≥в своЇњ Ѕатьк≥вщини. ј ¤кщо вчител¤ми будуть жиди чи рос≥¤ни, чи представники ≥нших нацменшин, то н≥¤кого патр≥отичного вихованн¤ учн≥в не буде, ≥ кожне наступне покол≥нн¤ украњнц≥в буде все дал≥ в≥ддал¤тис¤ в≥д свого етн≥чного кор≥нн¤. јдже вчител≥ з нацменшин не вбол≥вають н≥ за украњнську державн≥сть, н≥ за майбутнЇ ”крањни загалом; представники нацменшин вбол≥вають за своЇ р≥дне Ц притаманне власн≥й нац≥ональн≥й меншин≥. ÷¤ ≥деолог≥чна концепц≥¤ знищенн¤ украњнства через осв≥т¤нськ≥ заклади була п≥дважена каральними акц≥¤ми рад¤нського шов≥н≥стичного культу Ц ф≥зичним знищенн¤м украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ, штучним створенн¤м голодомор≥в, тощо.
ўо ж зм≥нилос¤ на ”крањн≥ за часи Ќезалежност≥?.. јн≥чого!! «а лукавих правител≥в, що перебувають при влад≥ з 1991 року аж досьогодн≥, украњнський народ продовжуЇ деградувати ≥ вимирати у пр¤мому розум≥нн≥ цього слова. ќсв≥т¤нська проблема теж залишилась без зм≥н, та й на ¤к≥ зм≥ни спод≥ватись, ¤кщо в≥це-прем'Їр з гуман≥тарних питань (ƒ.“абачник) без докору сумл≥нн¤ вигнав редакц≥ю державного нац≥онального журналу " ињв" на вулицю ≥ привласнив двоповерхову буд≥влю в центр≥ иЇва, де в≥ддавна перебувала редакц≥¤ журналу. ј ¤кщо вас не дивуЇ, зв≥дки вз¤лос¤ в ур¤довц¤ ст≥льки грошей, то ви теж з отих казнокрад≥в, що оббирають украњнський народ ≥ вдають, що н≥хто цього не розум≥Ї. —аме вони й робл¤ть вигл¤д, н≥би так ≥ маЇ бути, щоби "слуги народу" почувалис¤ краще за народ та ще й запевн¤ли об≥крадену украњнську громаду, що у них "чист≥ руки". ѕроте навр¤д чи можуть бути чист≥ руки у того, в кого рильце в пушку.
як не згадати висл≥в ¬олодимира јнтоновича про "етичний критер≥й" украњнц≥в-русич≥в: "≈тика р≥ч вселюдська, т≥льки етика у р≥зних народ≥в складаЇтьс¤ неоднаково. ¬ основ≥ етики в ус≥х народ≥в покладено шуканн¤ того, ¤к то по правд≥, ¤к не по правд≥, що таке правда, а що таке кривда. ”крањнець-русин вважаЇ за етичне все те, що справедливо" (ћ— с.101). ќт ≥ скаж≥ть, будь ласка, чи справедливо Ц щоби слуги народу жили в к≥лькасот раз≥в краще н≥ж сам народ?! ѕричому ц≥ "слуги" об≥крали украњнський народ дощенту ≥ повергли у таку пр≥рву злиденного живот≥нн¤, що соромно перед ус≥м слав'¤нським св≥том. ј ненажерливим "слугам народу" на чол≥ з колишн≥ми ≥ нин≥шн≥м президентом Ц хоч би хни!
ўо ж чекаЇ на ”крањну в недалекому майбутньому? ÷е ми зрозум≥Їмо у ћ≥жнародн≥й јкадем≥њ ”правл≥нн¤ ѕерсоналом. ј ¤кщо ви там не були, вам не у¤вити своЇ майбутнЇ. јдже цей заклад готуЇ фах≥вц≥в вищого ешелону влади, ¤к≥ пос¤дуть кер≥вн≥ посади по ус≥х державних закладах ”крањни. ¬ласне вони будуть правити украњнським народом ≥ вс≥Їю ”крањною на св≥й розсуд, точн≥ше Ц ¤к њх навчать в ћј”ѕ≥.
’то ж виховуЇ та навчаЇ наших майбутн≥х керманич≥в нац≥њ? «ауважмо, не виконавц≥в, не фах≥вц≥в ¤коњсь галуз≥ виробництва, а саме кер≥вник≥в вищого ешелону влади, ¤к≥ поведуть нашу Ѕатьк≥вщину у "св≥тле майбутнЇ".
÷ю почесну ≥ благородну м≥с≥ю вихованн¤ майбутн≥х керманич≥в украњнськоњ нац≥њ поклав на себе науковець, √еорг≥й ¬асильович ўок≥н Ц генеральний президент ≥ власник ћј”ѕ. «ауважимо, що таку в≥дпов≥дальну справу Ц навчанн¤ управл≥нського персоналу ”крањни Ц виконуЇ не державний, а приватний заклад, де щирого украњнц¤ треба попошукати. Ќе випадково п≥д дахом цього приватного навчального закладу розм≥стилось новоутворене ќб'Їднанн¤ ѕатр≥отичних ¬идань ”крањни.
¬арто з≥знатись, що у 2005 роц≥ мав необачн≥сть спод≥ватись, що так зване "ќб'Їднанн¤ патр≥отичних видань" д≥йсно патр≥отичне. ” пошуках цього "патр≥отичного об'Їднанн¤" вт≥лющивс¤ у самий жид≥вський барл≥г п≥д назвою ћј”ѕ. —аме там, ¤к з'¤сувалось, знаходитьс¤ "ќб'Їднанн¤ патр≥отичних видань". ѕро патр≥отизм цього закладу шкода й слова. јле ¤к звучить Ц ќб'Їднанн¤ ѕатр≥отичних ¬идань ”крањни! Ќав≥ть найзавз¤тим украњнським патр≥отам не спала на думку така гучна назва. ј ¤кщо вам поталанить зав≥тати до книжковоњ крамниц≥ видавництва ћј”ѕ, де з≥бран≥ чисельн≥ мауп≥вськ≥ виданн¤, ви будете вражен≥ розмањтт¤м сем≥тськоњ л≥тератури, ¤ка ≥ Ї головною темою видань цього "ќб'Їднанн¤".
¬читайтес¤ в назви: " агал", " нига агала", "ћаца —≥ону", "™врењ в ”крањн≥ сьогодн≥", " огда евреи маршируют", "”крањна в лещатах с≥он≥зму", "¬иникненн¤ давн≥х Їврењв", "≈врейский вопрос", "100 законов из “алмуда", "™врењ на ”крањн≥", "≈врейска¤ истори¤, еврейска¤ религи¤" ≥ таке ≥нше. ’≥ба не дивно, що "ќб'Їднанн¤ патр≥отичних видань" переймаЇтьс¤ суто жид≥вським питанн¤ми? ’оча, з огл¤ду на назву цього об'Їднанн¤, виданн¤ мусили би висв≥тлювати питанн¤ украњнського побуту, украњнськоњ ≥стор≥њ, украњнськоњ культури, адже патр≥отичне на ”крањн≥ Ц означаЇ суто украњнське, виключно нац≥ональне, ≥стинно державне, притаманне не жид≥вському Ц а украњнському народу! „и може украњнський патр≥отизм вже став жид≥вським? ј ¤кщо н≥, то "ќб'Їднанн¤ патр≥отичних видань", з огл¤ду на њх виданн¤, маЇ називатис¤ Ц "ќб'Їднанн¤ жид≥вських патр≥отичних видань".
—тосовно рос≥йськомовного суржику "Їврей", що намагаютьс¤ запровадити до вжитку на ”крањн≥ нов≥тн≥ жиди, наведемо зауваженн¤ ћихайла √рушевського: "ћи називаЇмо ∆ид≥в ∆идами не в образу, а тому що здавна на ”крањн≥ њх так називано, ≥ вони себе так сам≥ називали ≥ в с≥м ≥мен≥ нема дл¤ них н≥¤коњ образи чи ганьби. “епер, правда, частоЕ називають ∆ид≥в з-московська ™вре¤ми. јле що ж? ¬ √аличчин≥, в ѕольщ≥, на Ћитв≥, в „ех≥њ Ц скр≥зь жид≥в називають ∆идами, по-давньому, Ц ≥ ∆иди сам≥ себе так називають, бо се не ганьба, а ≥м'¤Е Ўевченко й ≥нш≥ Ц називали њх ∆идами Ц називали њх так ¤к у наш≥й мов≥ вони називаютьс¤" (≤”√ћ с.34). ќтже на ”крањн≥ жиди завжди звалис¤ жидами ≥ будуть називатис¤ жидами й надал≥.
“а повернемос¤ до жид≥вських видань ћј”ѕ, ¤к≥, на перший погл¤д, начеб-то спр¤мован≥ проти с≥он≥зму. “а це лиш на перший погл¤д. ¬узька направлен≥сть св≥дчить про те, що мауп≥вське видавництво жуЇ й пережовуЇ одне Їдине питанн¤ Ц жид≥вське питанн¤, ¤к н≥би ≥нших питань на ”крањн≥ не ≥снуЇ. ” такий спос≥б попул¤ризуЇтьс¤ ≥стор≥¤ жид≥вського племен≥ на теренах нашоњ Ѕатьк≥вщини. јле чи наст≥льки важлива дл¤ украњнц≥в жид≥вська ≥стор≥¤, щоби њй присв¤тити видавничу д≥¤льн≥сть ћј”ѕ? ѕоза сумн≥вом, дл¤ украњнц≥в важлива ≥стор≥¤ украњнського народу, а жид≥вська ≥стор≥¤ важлива дл¤ жид≥в. ќт ≥ розважуйте Ц що пропагуЇ ћј”ѕ на ”крањн≥?
÷≥каво, що ж у ћј”ѕ≥ Ї украњнським? ћожливо мант≥њ та шапочки випускник≥в ћј”ѕ, котр≥ можуть видатись украњнськими х≥ба що у химерному сн≥; не кажучи вже про те, що в головах п≥д тими шапочками. Ќевже ц≥лковита в≥дсутн≥сть украњнського п≥де на користь ”крањн≥? «адл¤ справедливост≥ варто розд≥л¤ти випускник≥в державних ≥ приватних учбових заклад≥в: перш≥ мають працювати в державних установах (¤к навчен≥ державою), а останн≥ Ц лише в приватних. ÷е буде не т≥льки справедливо, але й доц≥льно, бо зумовить поповненн¤ лав держслужбовц≥в представниками етн≥чних украњнц≥в.
¬ищезазначене етн≥чне питанн¤ пос≥даЇ визначне м≥сце в св≥тогл¤д≥ власника ћј”ѕ, про що св≥дчить його книга "¬иникненн¤ давн≥х Їврењв", де √. ўок≥н утверджуЇ жид≥вську концепц≥ю створенн¤ св≥ту. ÷е було б не дивно, ¤кби в≥н жив в ≤зраел≥ чи —получених Ўтатах. јле пропагувати жид≥вську концепц≥ю, живучи на ”крањн≥, можливо лише за умови етн≥чноњ приналежност≥ до жид≥в чи повноњ неосв≥ченост≥. јдже ≥снуЇ достатньо оф≥ц≥йних видань про стародавню ≥стор≥ю ”крањни, на чињх теренах виникла не т≥льки найперша в св≥т≥ держава, але й всесв≥тн¤ цив≥л≥зац≥њ. ƒо реч≥, це сталос¤ ще за тих час≥в, коли про жид≥в не було й спомину у всесв≥тн≥й ≥стор≥њ.
ѕерш н≥ж спростовувати причетн≥сть жид≥в до виникненн¤ всесв≥тньоњ цив≥л≥зац≥њ, доречно згадати про загальнопомилкове визначенн¤ держави, де вперше виникли числа, ¤к≥ звутьс¤ "арабськими". ¬ д≥йсност≥ араби запозичили ус≥ числа з ≤нд≥њ ≥ понесли в ™вропу. “обто араби лише розповсюдили здобут≥ знанн¤ ≥ не б≥льше того. јналог≥чна й жид≥вська причетн≥сть до всесв≥тньоњ цив≥л≥зац≥њ. ¬арто нагадати, що рел≥г≥йна концепц≥¤ створенн¤ св≥ту була запозичена жидами в шумер≥в (ћесопотам≥¤), але спритн≥ д≥¤ч≥, на кшталт √. ўок≥на, приписують жидам не≥снуюч≥ здобутки та паплюжать заслуги ≥ндоЇвропейськоњ сп≥льноти, зокрема й украњнську ≥стор≥ю, рел≥г≥ю, культуру.
’итр≥сть видавничоњ справи ћј”ѕ пол¤гаЇ у тому, що п≥д вигл¤дом викритт¤ жид≥вського с≥он≥зму, провадитьс¤ широкомасштабна програма пропагуванн¤ ≥стор≥њ жид≥вського племен≥ та його рел≥г≥њ. ѕерепов≥даючи давно в≥дом≥ ≥ давно розголошен≥ факти с≥он≥стських заз≥хань "Їговообранц≥в", видавниче "ќб'Їднанн¤ патр≥отичних видань" знову й знову зосереджуЇ увагу украњнц≥в не на власн≥й ≥стор≥њ та рел≥г≥њ, а на ≥сторичних подробиц¤х жид≥вського племен≥, розпорошеного по усьому св≥ту. јле чи потр≥бна украњнц¤м жид≥вська ≥стор≥¤, жид≥вська рел≥г≥¤, жид≥вська культура? ¬се це потр≥бно не украњнц¤м, а жидам, дл¤ дос¤гненн¤ т≥Їњ ж таки с≥он≥стськоњ в≥тхозав≥тноњ мети Ц всесв≥тнього пануванн¤.
Ќаведемо доречний вит¤г з≥ статт≥ тижневика "ѕерсонал плюс" є37 2005 р. за назвою " рањна в останн≥й окупац≥њ", де засв≥дчуЇтьс¤ засилл¤ жид≥вського пануванн¤ на ”крањн≥: "« огл¤ду на це науковц≥ робл¤ть висновок, що ”крањна нин≥ перебуваЇ фактично в стан≥ окупац≥њ, а украњнський народ позбавлено своЇњ Ц украњнськоњ Ц влади. Ќатом≥сть влада належить представникам нац≥ональних меншин, ¤к≥ в цив≥л≥зованих крањнах, зокрема в ™вроп≥, знають своЇ м≥сце".
« огл¤ду на таке патр≥отичне зауваженн¤ мауп≥вського тижневика, виникаЇ спокуса ознайомитись з ≥деолог≥чноњ позиц≥Їю президента ћј”ѕ ≥ ћ ј пана √еорг≥¤ ўок≥на, ¤кий до того ж Ї головою ”крањнськоњ онсервативноњ парт≥њ. Ќе дивуйтесь, ¤кщо будете прикро вражен≥. ѕринаймн≥ будуть вражен≥ ≥стин≥ патр≥оти, хто бодай поб≥жно вивчав давньоукрањнську ≥стор≥ю, зрозум≥ло, не за виданн¤м ћј”ѕ, що розповсюджуютьс¤ у розгалужен≥й мереж≥ книготорг≥вл≥ п≥д характерною назвою "Ѕ≥бл≥он". ≤деолог≥чн≥ засади √.ўок≥на викладен≥ у його фундаментальн≥й багатотомн≥й прац≥ "Ћюдство ≥ ¬≥ра". як бачимо, науковий ≥нтерес √.ўок≥на не розпорошуЇтьс¤ на др≥бнички, а зосереджуЇтьс¤ на головному Ц на рел≥г≥њ, ¤к головн≥й керуюч≥й сил≥, що править людством. “ож з'¤суЇмо, ¤ким чином наукова д≥¤льн≥сть √.ўок≥на спри¤Ї зм≥цненню та утвердженню украњнськоњ державност≥.
√оловна теза етн≥чних досл≥джень √.ўок≥на зводитьс¤ до твердженн¤, що слав'¤ни, вс≥ ¤к один, нащадки жид≥в. «а висновком √.ўок≥на, слав'¤нський р≥д походить в≥д б≥бл≥йного жида Ќо¤. ¬и¤вл¤Їтьс¤, слав'¤ни Ц це не самобутн≥й етнос, ≥стор≥¤ ¤кого с¤гаЇ 10-ти тис¤чол≥ть ≥ щонайменше втрич≥ давн≥ша за б≥бл≥йного Ќо¤, Ц √.ўок≥н виводить родов≥д слав'¤н з б≥бл≥йного ЌоЇвого сина Ц яфета, ¤кий, зг≥дно б≥бл≥њ, жив у ≤≤ тис¤чол≥тт≥ до н.д. „итаЇмо твердженн¤ √. ўок≥на у статт≥ "ћ≥й богоносний народ" ("ћолодь ”крањни" Ц 107, ., 2005): "≤ндоЇвропейськ≥ народи Ц головн≥ д≥¤ч≥ в≥домоњ нам ≥стор≥њ, ¤к≥ в б≥бл≥йних переказах в особ≥ яфета отримали благослов≥нн¤ п≥сл¤ потопу в≥д ≈лох≥ма Ц ≤стинного Ѕога.., зг≥дно з ¤ким нащадки яфета широко розповсюд¤тьс¤ по земл≥ ≥ нав≥ть "всел¤тьс¤ у шатри —имов≥". —им же та його нащадки отримували благослов≥нн¤ не в≥д ≈лох≥ма, а в≥д ™гови, що був колись плем≥нним божеством юдейського племен≥. ≤ндоевропейц≥ справд≥ розповсюдились по всьому св≥ту, а "стартовим майданчиком" дл¤ цього стала ≥ територ≥¤ ”крањни, де виникла перша в св≥т≥ працив≥л≥зац≥¤, в≥дома сьогодн≥ п≥д назвою “рип≥льськоњ культури".
¬арто спростувати цей хитро закручений висл≥в лукавого юдоф≥ла, що п≥дточуЇ кор≥нн¤ в≥кодавнього генетичного древа усього слав'¤нського роду. ћауп≥вський науковець безбожно перекручуЇ ≥стор≥ю сторчма, ставл¤чи вигаданих персонаж≥в жид≥вськоњ б≥бл≥њ поперед ≥ндоЇвропейськоњ сп≥льноти. ЌагадаЇмо, що “рип≥льська культура та ≥ндоЇвропейська сп≥льнота ≥снували за дек≥лька тис¤ч рок≥в до б≥бл≥йних персонаж≥в, так званого, яфета з його "≈лох≥мовим благословенн¤м". ƒо то ж ≥ндоЇвропейц≥, вих≥дц≥ з прадавн≥х терен≥в ”крањни-–уси, були благословенн≥ давньослав'¤нським Ѕогом Ц “ворцем ¬сесв≥ту на ≥м'¤ –од.
ѕод≥бн≥ лже-науков≥ та лже-≥сторичн≥ твердженн¤ √. ўок≥на виводить украњнц≥в та ус≥х слав'¤н на глевке п≥дгрунт¤ юдейського св≥тогл¤ду з сумнозв≥сним збоченн¤м до с≥он≥зму. Ќа це зауважував свого часу ё. Ўилов: "≈лох≥м, кажете, до ™вропи ≥ всього цив≥л≥зованого св≥ту нас долучив? ≤ заради ц≥Їњ сочевичноњ юшки ми в≥дмовились в≥д м≥с≥њ охоронц≥в ≥сторичного кор≥нн¤ Ц власного та й всесв≥тньоњ цив≥л≥зац≥њ також? ƒо того же треба знати, що ≥м'¤ ≥ образ суто б≥бл≥йного Ѕога Ц пох≥дне в≥д аратто-шумерського “ворц¤ сущого ≈нл≥л¤, витоки ¤кого в≥днайден≥ в ам'¤н≥й ћогил≥ на л≥вобережному понизз≥ ƒн≥пра" (ёЎ с.78). ¬икриваючи "жид≥вський с≥он≥зм п≥д маскою рос≥йського б≥льшовизму", ё. Ўилов зауважував: "≤стор≥¤ посл≥довного знищенн¤ руськоњ сел¤нськоњ общиниЕ жид≥вськими революц≥онерами вподовж першоњ третини ’≤’ стол≥тт¤ не лишаЇ альтернативи у в≥дпов≥д≥ на ц≥ питанн¤: сук споконв≥чно слав'¤нськоњ (врешт≥-решт - ≥ндоЇвропейськоњ та загальнолюдськоњ) сп≥льноти рубивс¤ по с≥он≥стському плану, з метою власноњ корист≥ Ц прост¤гнутоњ у старозав≥тне кредо "вибраного Ѕогом народу" (ёЎ с.77).
ј тепер замислимос¤, Ц чи буде щирий украњнець попул¤ризувати жид≥вську ≥стор≥ю? ѕроте ус≥ мауп≥вськ≥ виданн¤ висв≥тлюють суто жид≥вське питанн¤, начеб-то дл¤ украњнц≥в це найважливе. якщо це зветьс¤ патр≥отизмом, то це ¤кий дивний патр≥отизм Ц збочений. ≤ це попри т≥Їњ пишномовност≥ обох ўок≥них (старшого Ц президента ћј”ѕ та молодшого Ц першого в≥це-президента ћј”ѕ), що репрезентуЇ "ћолодь ”крањни" (є101, 2005) у статт≥ "Ќайближч≥ завданн¤ украњнських патр≥от≥в", а саме, √.ўок≥н: "“ак≥ центри (”крањнськ≥ культурно-просв≥тницьк≥ центри) мають пл≥дно сп≥впрацювати насамперед з творчими сп≥лками, вчител¤ми украњнськоњ мови та л≥тератури, вчител¤ми ≥стор≥њ та сусп≥льствознавства, а також з прац≥вниками б≥бл≥отек та арх≥в≥в". –.ўок≥н (там же, "ѕ≥дтвердженн¤ репутац≥њ л≥дера"): "ѕлануЇмо ≥нтегрувати вс≥ п≥дрозд≥ли јкадем≥њ в систему супутникового ≥нтернет-зв'¤зку, в≥дкривши таким чином нов≥ можливост≥ дл¤ розвитку осв≥ти".
як бачимо, ўок≥ни берутьс¤ до широкого запровадженн¤ осв≥ти на ”крањн≥. јле ¤ка саме осв≥та маЇтьс¤ на уваз≥: патр≥отична украњнська чи патр≥отична жид≥вська? Ѕо з огл¤ду на ≥деолог≥чну направлен≥сть мауп≥вських видань, украњн≥змом у ћ≥жрег≥ональн≥й јкадем≥њ й не пахне. ¬арто згадати ще один "патр≥отичний" витв≥р пана √. ўок≥на, репрезентований його видавничим центром: "¬иникненн¤ давн≥х Їврењв та подальший розвиток њхнього культу" (ћј”ѕ, ., 2005). Ќапевне, √. ўок≥н гадаЇ, що кожного украњнц¤ переймаЇ саме це питанн¤ Ц "¬иникненн¤ давн≥х Їврењв"? “а й д≥йсно, нав≥що украњнц¤м знати власну ≥стор≥ю, власну культуру, власну рел≥г≥ю, ¤кщо Ї б≥льш нагальне питанн¤, ¤ке висв≥тлюЇ мауп≥вський науковець, Ц ≥сторичн≥ подробиц≥ жид≥вського роду. —аме на ц≥й жид≥вськ≥й тем≥ розгорнув свою активну д≥¤льн≥сть √. ўок≥н, визнавши њњ найголовною з ус≥х в≥тчизн¤них проблем. ” такий спос≥б запроваджуЇтьс¤ оновлене вивченн¤ жид≥вськоњ ≥стор≥њ, так би мовити сучасне Ц на новому етап≥ розвитку людства.
—аме ц¤ жид≥вська тематика ≥ Ї головним завданн¤м видавництва ћј”ѕ. јктивна д≥¤льн≥сть √. ўок≥на ≥ його п≥дв≥домчоњ ћ≥жрег≥ональноњ јкадем≥њ прос¤кнута ц≥леспр¤мованим пропагуванн¤м жид≥вськоњ ≥стор≥њ, а суто украњнська тематика не знаходить м≥сц¤ на шпальтах мауп≥вських видань. ÷е не голосл≥вн≥ за¤ви, це реал≥њ, з ¤кими автор ц≥Їњ статт≥ з≥ткнувс¤ у видавничому центр≥ ћј”ѕ у вересн≥ 2005 року. «апропонован≥ до виданн¤ зб≥рки статей та ≥сторичних поем повергнули в транс мауп≥вських лже-патр≥от≥в. ѕричому так зване "ќб'Їднанн¤ патр≥отичних видань" в особ≥ в≥це-президента ћј”ѕ з видавничоњ д≥¤льност≥ в≥дмовило у виданн≥ нав≥ть за кошти автора. ј це вже об'Їктивна причина до висновку про лже-патр≥отизм мауп≥вського "ќб'Їднанн¤ патр≥отичних видань". ’≥ба що варто додати, що в≥це-президент ћј”ѕ з видавничоњ д≥¤льност≥ ще й президент "јнтинаклепницькоњ л≥ги ”крањни". ќц≥н≥ть пишномовн≥сть назв мауп≥вських структур!
¬арто додати, що представники мас-мед≥а вже звернули на це увагу. "Ќайгостр≥ше запитанн¤ до ѕрезидента ”крањни поставила кореспондентка рад≥о "—вобода" ћар'¤на ƒрач Ц про ксенофоб≥ю в ”крањн≥ та долю ћ≥жрег≥ональноњ академ≥њ управл≥нн¤ персоналом. ѕрезидент ¬≥ктор ёщенко в≥дпов≥в, що дав в≥дпов≥дн≥ дорученн¤ —Ѕ”, √енеральн≥й прокуратур≥, –ад≥ нац≥ональноњ безпеки та оборони; можливо, академ≥¤ буде позбавлена л≥ценз≥њ на викладацьку д≥¤льн≥сть. ѕро захист украњнц≥в в≥д украњнофоб≥њ та захист украњнськоњ мови в≥д наполегливих спроб њњ знищенн¤ не йшлос¤" ("”крањнське слово" Ц 42, ., 2006).
як бачимо, в≥дверта заангажован≥сть мауп≥вських видавц≥в, зорган≥зованих до розповсюдженн¤ жид≥вськоњ ≥деолог≥њ на ”крањн≥, загрожуЇ нац≥ональн≥й безпец≥ ”крањни. ќтут ми й п≥дходимо до головного питанн¤: Ц ¤ким же чином жиди домагаютьс¤ таких широких повноважень на ”крањн≥ та в ≥нших нежид≥вських державах? –обитьс¤ це вельми ц≥каво, у хитрий спос≥б "естафети юдоф≥л≥в", ¤кий ми зараз розгл¤немо.
≈ — “ ј ‘ ≈ “ ј ё ƒ ќ ‘ ≤ Ћ ≤ ¬
ёдоф≥л (прихильник всього жид≥вського) в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д юдофоба (противника всього жид≥вського) ум≥нн¤м приховувати свою сутн≥сть, доки не буде оф≥ц≥йно викритий ≥ розголошений засобами масовоњ ≥нформац≥њ. ќднак ус≥ нейтральн≥ та байдуж≥ до жид≥вського питанн¤, по сут≥, спри¤ють розповсюдженню юдо-жид≥вськоњ ≥деолог≥њ, бо в≥дстороненн¤ в≥д боротьби з чужинською ≥деолог≥Їю надаЇ спри¤тлив≥ умови дл¤ утвердженн¤ зверхност≥ "Їговообранц≥в" та њх просуванн¤ по щабл¤х державноњ влади в слав'¤нському сусп≥льств≥, зокрема на ”крањн≥. —аме ц¤ байдуж≥сть всесв≥тньоњ людськоњ сп≥льноти допомогла жидам заполонити ќќЌ (ќрган≥зац≥ю ќб'Їднаних Ќац≥й) ≥ в≥д ≥мен≥ ц≥Їњ орган≥зац≥њ викроњли дл¤ себе в ѕалестин≥ ласий шматочок земл≥, де постала жид≥вська держава ≤зраель, Ц саме ≤з-–а-≈ль, що в переклад≥ з жид≥вського означаЇ "богоборець".
«ауважимо, що н≥¤ких ≥сторичних прав на палестинську землю жиди не мають, бо перед ними, зг≥дно т≥Їњ ж таки жид≥вськоњ б≥бл≥њ, на ц≥й земл≥ жили вих≥дц≥ з Ќаддн≥пр¤нщини (”крањни-–уси) Ц представники ≥ндоЇвропейськоњ (давньослав'¤нськоњ) сп≥льноти, назван≥ у б≥бл≥њ ханаанами, зв≥дки й назва ’анаанська ѕалестина, куди припленталось давньоюдейське кочове плем'¤, випасаючи к≥з. Ѕезп≥дставн≥сть жид≥вського заз≥ханн¤ на ≥зраельську територ≥ю засв≥дчуЇ зат¤жна невгамовна в≥йна палестинц≥в з ≥зраельт¤нами, що триваЇ вже б≥льше 50-ти рок≥в. ј увесь гам≥р, що зд≥ймають жиди в≥дносно своњх прав на цю землю, зумовлений ф≥нансовою вигодою в≥д реал≥зац≥њ б≥знес-проекту паломництва прочан до ™русалиму. “уристичний б≥знес займаЇ найвагому часту державного бюджету ≤зраел¤.
√рош≥ займають головне м≥сце в юдо-жид≥вському св≥тогл¤д≥, котрий вир≥зн¤Їтьс¤ тим, що нос≥њ цього св≥тогл¤ду не вбол≥вають за нац≥ональн≥ ≥нтереси держави, у ¤к≥й перебувають (маЇтьс¤ на уваз≥ будь-¤ка держава, кр≥м ≤зраелю). ѕеребуванн¤ юдоф≥ла у будь-¤к≥й держав≥ розгл¤даЇтьс¤ ним ¤к тимчасове ¤вище, под≥бне до перебуванн¤ зароб≥тчанина на зароб≥тках. ј це навдивовижу просто по¤снюЇ повед≥нку юдоф≥ла Ц накопиченн¤ грошей за рахунок держави, ≥накше кажучи Ц казнокрадство. расти з державноњ казни набагато безпечн≥ше, н≥ж з кишен≥ окремого громад¤нина, адже суд¤ть того Ц хто вкрав одну гривну, а хто вкрав м≥льйон Ц не суд¤ть, бо в≥н маЇ спроможн≥сть в≥дкупитись. «вичайно, його можуть прит¤гнути до в≥дпов≥дальност≥ вр¤ди-годи, але нещиро, про людське око, ¤к повелос¤ в христи¤нському св≥т≥, ¤кий прос¤кнув лукавством ≥ лицем≥рством, наточеним з жид≥вськоњ б≥бл≥њ. ¬≥дтак, саме слово "христи¤нин" Ц означаЇ н≥ що ≥нше ¤к "лицем≥р", тому й аморальне з позиц≥њ слав'¤нського св≥тогл¤ду.
“а це не головне. Ќас ц≥кавить питанн¤ естафети владних повноважень, ¤ка спритно передаЇтьс¤ в≥д одного юдоф≥ла до ≥ншого. ÷е робитьс¤ наступним чином: невикрит≥ юдоф≥ли гучноголосо звинувачують в непор¤дност≥ тих жид≥в, що вже "засв≥тилис¤" у сусп≥льств≥ своњми аморальними вчинками ≥ розголошен≥ громадськими засобами ≥нформац≥њ. јвтори под≥бних "викривальних" статей привертають до себе увагу на кшталт ≥стинного патр≥ота, ¤кий не боњтьс¤ сказати правду (давно в≥дому). Ќа ц≥й ф≥ктивн≥й патр≥отичност≥, черговий юдоф≥л заробл¤Ї соб≥ див≥денди, удаючи з себе ≥стинного украњнського патр≥ота, ≥ заступаЇ м≥сце викритого жида Ц злод≥¤ й казнокрада, д≥¤нн¤ ¤кого вже давно ус≥м в≥дом≥. “акий новоспечений "патр≥от", пос≥вши значну кер≥вну посаду, починаЇ робити те ж саме, що й його викритий попередник, аж доки його не викриють, а затим його м≥сце займе новий лже-патр≥от, розгорнувши широку "викривальну компан≥ю". «ауважимо, що старанн¤ми лже-патр≥от≥в на сьогодн≥шн≥й день украњнська нац≥¤ не може продукувати ≥стинних патр≥от≥в у вищ≥ державн≥ органи влади через брак кошт≥в, бо юдоф≥ли вже затвердили у ѕарламент≥ надзвичайно високий ф≥нансовий бар'Їр дл¤ балотуванн¤ на виборах ≥, маючи потужну ф≥нансову п≥дтримку своЇњ етн≥чноњ меншини, заступають собою увесь рекламний прост≥р черговоњ передвиборноњ компан≥њ. ≤ншими словами, балотуватис¤ на виборах можуть лише т≥, хто накрав купу грошей, а чесн≥ люди нав≥ть теоретично не можуть пробитис¤ до влади при пануванн≥ жид≥вськоњ ≥деолог≥њ.
∆ид≥вська естафета дос≥ триваЇ вищезазначеним випробуваним методом: малов≥дом≥ жиди публ≥чно звинувачують в≥домих ("засв≥чених") жид≥в-злочинц≥в, оприлюднюють давно розголошен≥ факти колишн≥х злод≥¤нь чи зловживань. "«асв≥ченим" жидам-злочинц¤м под≥бне викритт¤ вже ан≥¤к не шкод¤ть, але "не засв≥чен≥" жиди на тому п≥двищують св≥й рейтинг, вдаючи з себе борц≥в за справедлив≥сть, борц≥в за нац≥ональн≥ ≥нтереси ”крањни. ÷ей фарс справл¤Ї враженн¤, адже вони н≥би-то звинувачують представник≥в нацменшини в аморальн≥й д≥¤льност≥ на шкоду украњнському народу, тож н≥би-то вбол≥вають за украњнський народ. ” такий спос≥б жид≥вська естафета передаЇтьс¤ в≥д "засв≥чених" жид≥в-злочинц≥в до "затемнених", ¤к≥ продовжують справу своњх попередник≥в, доки не будуть викрит≥ у злод≥¤нн¤х, п≥сл¤ чого њм на зм≥ну прийдуть наступн≥ лже-патр≥оти.
¬се робитьс¤ по плану, обговореному в жид≥вських кулуарах, щоби на люд¤х "патр≥отизм" викривальника здававс¤ ц≥лком правдопод≥бним. јдже зрозум≥ло, що обкрадати велелюдну громаду будь-¤коњ держави неможливо вподовж тривалого часу безкарно, тож ≥ робитьс¤ перем≥на ол≥гарх≥чного складу, щоби замилити люд¤м оч≥ ≥люз≥Їю боротьби державних орган≥в з ол≥гархами. ÷¤ естафета юдоф≥л≥в триваЇ вподовж тривалого часу ¤к добре орган≥зована акц≥¤ ¬сесв≥тньоњ —≥он≥стськоњ ќрган≥зац≥њ. –озгл¤немо естафету юдоф≥л≥в на приклад≥ власника ћј”ѕ, котрий розгорнув активну "викривальну" компан≥ю напередодн≥ вибор≥в до ¬ерховноњ –ади ”крањни. ѕрогл¤немо де¤к≥ вит¤ги з мауп≥вського тижневика "ѕерсонал плюс" (є 37, 14-20 вересн¤ 2005 року), що засв≥дчують на¤вн≥сть орган≥зованого фронту с≥он≥ст≥в на ”крањн≥. ј саме:
"—ьогодн≥, в сучасн≥й ”крањн≥ жодна нац≥ональна меншина (нав≥ть найб≥льша рос≥йська) не маЇ такоњ величезноњ к≥лькост≥ етн≥чних (тобто расово-нац≥ональних) орган≥зац≥й ¤к Їврейська: 500 нац≥ональних та рел≥г≥йних Їврейських орган≥зац≥й, 236 Їврейських громад, б≥льш ¤к 60 культових споруд, понад 40 пер≥одичних видань (разом з п'¤тьма телев≥з≥йними програмами), рел≥г≥йн≥ та нац≥ональн≥ фонди (див. "ƒень", Ц 2002, є37). р≥м того, за пов≥домленн¤ми багатьох «ћ≤, загальноукрањнськ≥ телеканали належать також Ївре¤м:
"1+1" Ц ќ. –одн¤нському,
"≤нтер" Ц √. —урк≥су та ¬. ћедведчуку,
"—“Ѕ", "Ќовий", "≤—“V" Ц ¬. ѕ≥нчуку,
"√рав≥с" ≥ частина еф≥ру "”“Ц1" Ц ¬. –абиновичу.
ƒодайте сюди сотн≥ газет, журнал≥в, рад≥охвиль, ¤к≥ також належать Їврейським ол≥гархам, ≥ стане зрозум≥ло, що майже весь ≥нформац≥йний прост≥р незалежноњ держави ”крањна окупований орган≥зованою чужинською групою. “е саме в≥дбуваЇтьс¤ у ф≥нансово-банков≥й систем≥, великому б≥знес≥ та соц≥ально-культурн≥й сфер≥".
"«а час≥в кучм≥вського режиму польський журнал Wprost назвав найбагатших людей розореноњ ”крањни: сам Ћ. учма, його з¤ть ¬.ѕ≥нчук, голова його адм≥н≥страц≥њ ¬.ћедведчук, "права рука ¬. ћедведчука" Ц √.—урк≥с, партнер ¬.ѕ≥нчука Ц –.јхметов, голова всеукрањнського Їврейського конгресу ¬.–абинович та де¤к≥ ≥нш≥ (див. "Ќезависима¤ газета" Ц 2003, 24 вересн¤). ≤ншими словами, злочинний кучм≥зм тримавс¤ на суто Їврейському оточенн≥, де, кр≥м названих, пом≥тну роль в≥д≥гравали також ƒ.“абачник, ян “абанчик, ё.«в¤г≥льський та ≥нш≥ ЇврењЕ “аким чином, багатор≥чне руйнуванн¤ ”крањни ≥ зубож≥нн¤ всього украњнського народу супроводжувалось одночасним ≥ неймов≥рним збагаченн¤м багатьох Їврењв, ¤к≥ в≥дпов≥дальн≥ разом з Ћ. учмою у встановлен≥ антинародного, украњножерського ≥ в≥дверто злочинного режиму".
"√оловн≥ структури орган≥зованого Їврейства
Ќазван≥ численн≥ расово-рел≥г≥йно-етн≥чн≥ Їврейськ≥ орган≥зац≥њ об'Їднуютьс¤ та скеровуютьс¤ на загальнодержавному р≥вн≥ в≥дпов≥дними надструктурами, ¤к≥, своЇю чергою, координуютьс¤ ™враз≥йськими ≥ ™вропейськими Їврейськими та с≥он≥стськими конгресами, а останн≥ Ц ¬сесв≥тн≥ми Їврейськими та с≥он≥стськими орган≥зац≥¤ми. ƒо загальноукрањнських Їврейських структур належать, зокрема, так≥:
Ц ™врейська конференц≥¤ ”крањни, сп≥вголовами ¤коњ Ї народний депутат ё.«в¤г≥льський та голова правл≥нн¤ —.ћаксимов. «в¤г≥льський в≥домий тим, що п≥д час виконанн¤ ним обов'¤зк≥в украњнського прем'Їр-м≥н≥стра вкрав у нашоњ держави 300 млн долар≥в (!) ≥ вив≥з њх на свою ≥сторичну батьк≥вщину, де вони безсл≥дно зникли, а —.ћаксимов вважаЇтьс¤ одним з попл≥чник≥в в≥домого всьому св≥ту Їврейського злочинц¤ —.ћогилевичаЕ ƒо кер≥вництва ц≥Їњ Їврейськоњ конференц≥њ належать: рабин я. дов Ѕлайх, нардеп ћ.√урв≥ц, голова ¬– риму Ѕ.ƒейч, господар телеканалу "1+1" ќ.–одн¤нський, с≥он≥ст ….«≥сельс, Їврейський д≥¤ч ≤.Ћев≥тас, з¤ть учми ¬.ѕ≥нчук, "права рука ћедведчука" √.—урк≥с та ≥нш≥;
Ц воЇн≥зована Їврейська орган≥зац≥¤ "Ѕейтар", ¤ка ≥снуЇ при назван≥й вище ™врейськ≥й конференц≥њ ”крањни ≥ члени ¤коњ повинн≥ створювати "¤дра Ќј’јЋя" Ц п≥дрозд≥ли ≥зрањльськоњ (!) арм≥њ. "Ѕейтар" входить до нац≥онально-≥зрањльськоњ в≥йськовоњ орган≥зац≥њ ™÷≈Ћ№ разом з так званими рев≥з≥он≥стами Ц членами терористичного ≥зрањльського руху, ¤к≥ д≥ють "методами насильства ≥ збройноњ боротьби". ” створенн≥ ≥зрањльських "¤дер Ќј’јЋя", призначенних д≥¤ти в "тилу супротивника", бере участь Їврейська орган≥зац≥¤ "Ўомер јца≥р" ("ћолодий страж"), одн≥Їю з головних теч≥й ¤коњ Ї "нац≥ональний фанатизм Ц с≥он≥зм, що не визнаЇ жодних компром≥с≥в";
Ц —≥он≥стська федерац≥¤ ”крањни та јсоц≥ац≥¤ Їврейських громад (¬јјƒ), очолюван≥ ….«≥сельсом Ц членом ¬сесв≥тньоњ с≥он≥стськоњ орган≥зац≥њ, ¬сесв≥тнього, ™враз≥йського (кер≥вник ќ.ћашкевич ) та ™вропейського Їврейських конгрес≥вЕ;
Ц ¬сеукрањнський Їврейський конгрес, ¤кий очолюЇ в≥домий крим≥нальний злочинець з двома д≥агнозами кл≥н≥чноњ шизофрен≥њ ¬.–абинович. ÷ього брудного д≥лка в≥тчизн¤н≥ та закордонн≥ «ћ≤ звинувачують у замовних вбивствахЕ «аступником –абиновича Ї нин≥шн≥й м≥н≥стр транспорту ≥ зв'¤зку ”крањни ™.„ервоненко, проти ¤кого за зловживанн¤ п≥д час його кер≥вництва ƒержкомрезервом ”крањни також було порушено крим≥нальну справу. ѕопл≥чники –аб≥новича Ц заступник м≥н≥стра внутр≥шн≥х справ √.ћоскаль ≥ виконувач обов'¤зк≥в ƒержкомнацу ”крањни ¬.¬орон≥н. —ам≥ ц≥ "д≥¤ч≥" разом з ¬.ћедведчуком, ƒ.“абачником, ¬.ѕ≥нчком, ќ.‘ельдманом, ≤.—априк≥ною спровокували довготривале судове пересл≥дуванн¤ наймасов≥шоњ украњнськоњ газети "—≥льськ≥ в≥ст≥";
Ц до названого "конгресу" крим≥нального злочинц¤ –абиновича вход¤ть ™врейський фонд колишнього харк≥вського тракториста ≥ нин≥шнього ол≥гарха, нардепа ќ.‘ельдмана, онгрес юдейських рел≥г≥йних громад (рабин јсман), а також Їврейська масонська ложа "Ѕнай-Ѕр≥т" ≥ њњ "мама" Ц јнтидифамац≥йна л≥га (Ћев≥тас та Ќайман). "Ѕнай-Ѕр≥т" Ц м≥жнародна Їврейсько-масонська орган≥зац≥¤, т≥сно пов'¤зана з м≥жнародним с≥он≥змом (юдо-нацизмом), а јƒЋ (јнтидифамац≥йна л≥га), за висловом Їврейсько-американського вченого ј.Ћ≥л≥Їнтал¤, Ц "Їврейським гестапо", ¤ке ц≥леспр¤мовано нищить р≥зноман≥тними засобами своњх ≥деолог≥чних супротивник≥в, тобто Ї класичною злочинною орган≥зац≥ЇюЕ
™вген „ервоненко Ц оф≥ц≥йний представник Їврейсько-расистських к≥л, зокрема ’абаду Ц найнебезпечн≥шоњ юдо-нацистськоњ сектиЕ
“аким чином, ми маЇмо в ”крањн≥ справу з орган≥зованим Їврейством, ¤ке, використовуючи рел≥г≥йно-етн≥чн≥ орган≥зац≥њ, створило злочинну систему дл¤ власного казкового збагаченн¤ за рахунок ц≥леспр¤мованого зубож≥нн¤ украњнського населенн¤, що поступово веде до знищенн¤ титульноњ, державотворчоњ нац≥њ, тобто чергового украњнського геноциду".
"—учасний стан злочинноњ д≥¤льност≥ орган≥зованого Їврейства п≥дтверджений ≥ в≥домим ≥сторичними прикладами, коли:
Ц у ’ ст. ¬еликим кн¤зем ињвським —в¤тославом ’оробрим було знищено юдейську ’озар≥ю, ¤ка становила реальну загрозу дл¤ самого ≥снуванн¤ давньоруського етносу через пост≥йну граб≥жницько-агресивну пол≥тику цього юдейсько-державного утворенн¤;
Ц у ’≤’ ст. уповноважений угорського ур¤ду ≥рландець ≈. ≈ган у своЇму в≥домому ћеморандум≥ назвав головну причину зубож≥нн¤ закарпатських украњнц≥в-русин≥в Ц Їврейське засилл¤, ¤ке поступово призвело до знищенн¤ автохтонного населнн¤;
Ц у ’’ ст. владу в царськ≥й –ос≥њ було захоплено б≥льшовиками переважно Їврейського походженн¤, ¤к≥ орган≥зували ≥ св≥домо зд≥йснили голодомори в ”крањн≥ 1921-23, 1932-33, 1946-47 рр. це був найб≥льший за всю ≥стор≥ю людства спланований геноцид, в ¤кому безвинно загинуло близько дес¤ти м≥льйон≥в украњнц≥в.
—хоже в≥дбуваЇтьс¤ ≥ нин≥, коли д≥њ орган≥зованого Їврейства, очолюваного переважно злочинц¤ми, призводить до щор≥чного скороченн¤ украњнського населенн¤ на к≥лька сотень тис¤ч людейЕ Ќараз≥ д≥¤ч≥ Їврейськоњ орган≥зованоњ злочинност≥, ¤кщо њх злочинну, антисусп≥льну д≥¤льн≥сть починають викривати «ћ≤ або правоохоронн≥ орган≥, вдаютьс¤ до так званоњ боротьби з антисем≥тизмом (тобто з викритт¤м мах≥нац≥й, зд≥йснених представниками орган≥зованого Їврейства). ѕриклад Ц –абинович, «≥сельс, “абачник, Ќайман, ацман, Ѕлайх, јсман, ‘ельдман та ≥н. ƒл¤ пересл≥дуванн¤ своњх викривач≥в ус≥ керманич≥ орган≥зованого Їврейства використовують державну владу, ¤ка п≥д њхн≥м впливом неминуче перетворюЇтьс¤ на антинародний злочинний режим. “акий режим, зам≥сть жорстокого покаранн¤ кер≥вник≥в орган≥зованоњ етн≥чноњ крим≥нальноњ сп≥льноти, часто нав≥ть нагороджуЇ њх державними нагородами. Ќаприклад, ё.«в¤г≥льський Ц √ерой ”крањни, ¬.ћедведчук, я.“абачник Ц повн≥ кавалери ордену "«а заслуги", власниками цього ж кучм≥вського ордену Ї ƒ.“абачник, ™.„ервоненко, ¬.–абинович ≥ багато ≥нших представник≥в орган≥зованого Їврейства, що паплюжить авторитет украњнських державних нагород" (вид≥ленн¤ тексту зг≥дно тижневика "ѕерсонал плюс" є 37, 14-20 вересн¤ 2005 року). ƒо цього списку варто додати жида …. обзона, звинуваченого у причетност≥ до жид≥вськоњ маф≥њ, котрому перший президент ”крањни Ћ. равчук присвоњв званн¤ «аслуженого артиста ”крањни.
—тосовно ѕ.ѕорошенка, призначеного президентом ¬.ёщенком на посаду секретар¤ –ЌЅќ, тижневик зауважуЇ: "’≥ба президент ”крањни не знав, що його дв≥ч≥ кум ѕорошенко Ц син засудженого за корупц≥йн≥сть злочинц¤ та випускаЇ свою продукц≥ю "–ошен" з юдейсько-маг≥чними "кошерними" позначками?"
"÷е стосуЇтьс¤ ≥ радник≥в чинного ѕрезидента (ёщенка) Ц ѕасхавера, антора, ЌЇмцова. «агалом така непропорц≥йно висока квота Їврейства в оточен≥ ѕрезидента учми ≥ президента ёщенка засв≥дчуЇ: ц≥ кер≥вники держав не були ≥ не Ї самост≥йними пол≥тичними постат¤ми, справжн≥ми пров≥дниками нац≥њ".
"ќ.“урчинов Ц колишн≥й зав≥дувач в≥дд≥лу пропаганди та аг≥тац≥њ ƒн≥пропетровського обкому злочинноњ ѕ” ≥ найближчий соратник ё.“имошенко, на думку багатьох украњнц≥в, взагал≥ Ї ворожою до украњнства людиною".
"«≥нченко (тод≥шн≥й держсекретар) Ц один з кер≥вник≥в Їврейсько-б≥льшовицького "комсомолу", пот≥м Ц один з орган≥затор≥в —ƒѕ”(ќ), ¤ка Ї "парт≥Їю влади Їврењв в ”крањн≥", нарешт≥ Ц "помаранчевий революц≥онер".
"ёл≥¤ “имошенко (тод≥шн¤ прем'Їр-м≥н≥стр) справд≥ багато зробила дл¤ поваленн¤ режиму учми. ™дине питанн¤ Ц мотив?.. Ќин≥ оприлюднен≥ дан≥ про ф≥нансових спонсор≥в пол≥тичних парт≥й в ”крањн≥. ¬и¤вл¤Їтьс¤, "Ѕатьк≥вщину" (парт≥ю ё.“имошенко) ф≥нансуЇ в≥дома приватна група "ѕриват", ¤ку очолюЇ Їврейський ол≥гарх оломойський ≥ ƒублетЕ ÷ей факт не додаЇ ≥м≥дже ёл≥њ ¬олодимир≥вн≥, ¤ку, здав нав≥ть в≥двертий Їврейський м≥н≥стр „ервоненко, прилюдно оголосивши через свою прес-службу про њњ Їврейське походженн¤. ≤ хоча ёл≥¤ “имошенко спростувала за¤ву свого м≥н≥стра, наголосивши, що њњ батько √≥рк¤н ¬олодимир јбрамович Ц "прибалт", це не зовс≥м розв≥¤ло думку про њњ неукрањнськ≥сть. Ѕо украњнц≥ знають: нац≥ональност≥ "прибалт" у природ≥ не ≥снуЇ".
ƒо списку жид≥в-украњножер≥в варто додати ≥м'¤ мера иЇва, Ћ.„ерновецького, Ц сектанта хорезматика, одного з перших м≥льйонер≥в, власника ѕравекс-банку, з його нов≥тньою новац≥Їю Ц запровадженн¤ безгот≥вкових плат≥жних карток дл¤ розрахунку в магазинах (щоби люди були позбавлен≥ права мати грош≥ взагал≥, стаючи безпом≥чними перед непередбаченими обставинами Ц у повн≥й залежност≥ в≥д жида-банк≥ра).
«асоби масовоњ ≥нформац≥њ (зокрема "ћолодь ”крањни, 2005") доповнюють список войовничого жид≥вства: ≈.ƒолинський Ц директор об'Їднанн¤ жид≥вськоњ громади, ћ.Ѕродський Ц засновник центральноњ синагоги".
“ижневик "ѕерсонал плюс" оприлюднюЇ в рубриц≥ "Ќародна дошки ганьби"
"ёдо-нацистськ≥ колаборантиЕ Ї де-факто ватажками орган≥зованоњ Їврейськоњ маф≥њ в ”крањн≥:
1. ћирослав ѕопович, академ≥к Ќац≥ональноњ академ≥њ наук ”крањни, директор ≤нституту ф≥лософ≥њ ЌјЌ ≥стор≥њ Ќа” ћј.
2. Ќатал≥¤ яковенко, зав≥дуюча кафедри ≥стор≥њ Ќа” ћј.
3. —тан≥слав ульчинський, заступник директора ≤нституту ≥стор≥њ ”крањни ЌјЌ ”крањни.
4. ќлександр ћайборода, зав≥дувач в≥дд≥лу етнопол≥толог≥њ ≤нституту пол≥тичних ≥ етнонац≥ональних досл≥джень ЌјЌ ”крањни.
5. ёр≥й Ўаповал, кер≥вник ÷ентру ≥сторичноњ пол≥толог≥њ ≤нституту пол≥тичних ≥ етнонац≥ональних досл≥джень ЌјЌ ”крањни.
6. ћикола –¤бчук, пол≥толог.
7. ћихайло ƒимид, директор ≤нституту ÷ерковного ѕрава, голова ”крањнського Ѕогословського Ќаукового “овариства.
8. ѕетро «уЇв, директор ÷ентру Ѕогословських студ≥й.
9. ∆анна овба, доцент Ќац≥онального техн≥чного ун≥верситету ”крањни.
10. јндр≥й ћокроусов, в≥дпов≥дальний директор часопису " ритика".
11. ћирослав ћаринович, директор ≤нституту –ел≥г≥њ та —усп≥льства ”крањнського атолицького ”н≥верситету.
12. ћаксим —тр≥ха, письменник.
13. ¬ахтанг ≥п≥ан≥, журнал≥ст.
14. ≤рина —ергЇЇва, зав≥дуюча в≥дд≥лу юдањки ≤нституту рукопису Ќац≥ональноњ б≥бл≥отеки ”крањни ≥м.¬ернадського.
15. ќлесь ѕограничний, секретар ”крањнсько-ѕольського мед≥а-товариства.
16. јндр≥й ѕавлишин, заступник головного редактора "Ћьв≥вська газета".
17. ќксана ‘оростина, журнал≥стка, "Ћьв≥вська газета".
18. —в¤тослав —урма, головний редактор видавництва " ќЋќ".
19. ёл≥¤ “ищенко, кер≥вник програм розвитку громад¤нства ”крањнського незалежного центу пол≥тичних досл≥джень.
20. Ќатал≥¤ Ќепийвода, головний редактор газети "‘орум нац≥й".
21. “ет¤на ’орунжа, ≥сторик, онгрес нац≥ональних громад ”крањни.
22. ™вген «ахаров, сп≥вголова харк≥вськоњ правозахисноњ групи.
23. ¬≥ктор Ћисицький, колишн≥й ур¤довий секретар аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
24. ѕетро …. ѕот≥чний, професор (√ам≥льтон, ќнтар≥о, анада).
25. Ќелл≥ орн≥Їнко, член-кореспондент јкадем≥њ мистецтв ”крањни.
26. ¬≥тал≥й ѕономарьов, ф≥лософ.
27. ≤рина учма, менеджер програм ћ≥жнародного ‘онду "¬≥дродженн¤".
28. ≈рнест √ийдел, в≥дпов≥дальний редактор часопису "”крањна модерна".
29. ¬асиль ћахно, поет (—Ўј).
30. ћарко ÷иринник, письменник, перекладач (—Ўј).
31. ярина ÷имбал, л≥тературознавець, ≤нститут л≥тератури ≥м. Ўевченка ЌјЌ ”крањни."
ƒл¤ зручност≥ огл¤ду ус≥ ≥мена вищезазначених жид≥в-украњнофоб≥в та њх попл≥чник≥в подан≥ в алфав≥тному пор¤дку:
ћ. јсман
–. јхметов
я. дов Ѕлайх
ћ. Ѕродський
¬. ¬орон≥н
≈. √ийдел
ћ. √урв≥ц
Ѕ. ƒейч
ћ. ƒимид
≈. ƒолинський
ƒублет
™. «ахаров
ё. «в¤г≥льський
«≥нченко
…. «≥сельс
ѕ. «уЇв
антор
ацман
¬. ≥п≥ан≥
…. обзон
∆. овба
оломойський
Ќ. орн≥Їнко
Ћ. равчук
—. ульчинський
≤рина учма
Ћ. учма
≤. Ћев≥тас
¬. Ћисицький
ќ. ћайборода
—. ћаксимов
ћ. ћаринович
¬. ћахно
ќ. ћашкевич
¬. ћедведчук
—. ћогилевич
ј. ћокроусов
√. ћоскаль
Ќайман
Ќ. Ќепийвода
ЌЇмцов
ѕасхавер
ј. ѕавлишин
¬. ѕ≥нчук
ќ. ѕограничний
¬. ѕономарьов
ћ. ѕопович
ѕ. ѕорошенко
ѕ. ѕот≥чний
¬. –абинович
ќ. –одн¤нський
ћ. –¤бчук
≤. —априк≥на
≤. —ергЇЇва
ћ. —тр≥ха
√. —урк≥с
ƒ. “абачник
ян “абанчик
ё. “имошенко
ё. “ищенко
ќ. “урчинов
ќ. ‘ельдман
ќ. ‘оростина
“. ’орунжа
™. „ервоненко
Ћ. „ерновецький
я. ÷имбал
ћ. ÷иринник
ё. Ўаповал
¬. ёщенко
Ќ. яковенко
«ауважимо, що це не пустопорожн≥ балачки на зразок того, що перший всенародно обраний президент ”крањни був масоном, це оф≥ц≥йн≥ факти, друкован≥ у мауп≥вському тижневику. ¬арто наголосити ще раз, що ус≥ вищезазначен≥ юдоф≥ли перебували при влад≥ на ”крањн≥, а де¤к≥ з них перебувають Ц дос≥! “о про ¤ку Ќезалежн≥сть ”крањни може йти мова взагал≥?! «а на¤вност≥ у вищому ешелон≥ влади активних борц≥в за жид≥вське пануванн¤ на ”крањн≥ може йти мова лише про те, ¤к жиди розбудовують на ”крањн≥ св≥й нов≥тн≥й "жид≥вський рай".
якщо висловити к≥лькома слова причину того, що жиди заполонило ус≥ щабл≥ державноњ влади на ”крањн≥, маЇмо зазначити, що перший президент був головним ≥деологом комун≥стичноњ парт≥њ (тобто ворог украњнськоњ нац≥њ є1) ≥ з високоњ трибуни запевн¤в украњнський народ, що н≥¤ких голодомор≥в на ”крањн≥ не було; другий президент пор≥днивс¤ з жидами с≥мейними узами, що надало можлив≥сть його "щир-р-р≥й" р≥дн≥ займатись казнокрадством у надзвичайно великих розм≥рах; трет≥й Ц вже не ховаючись над≥лив владними повноваженн¤ усю свою р≥дню (кума, свата, сина, брата) та привселюдно демонструЇ свою прихильн≥сть до юдо-жид≥вськоњ ≥деолог≥њ, взасос ц≥луЇ церковний хрест та лобизаЇ руки церковник≥в на оф≥ц≥йних церковних церемон≥¤х. ѕро ¤ке ж в≥дродженн¤ украњнськоњ нац≥њ та украњнськоњ духовност≥ можна говорити за таких правител≥в?..
“а повернемос¤ до президента ≥ власника ћј”ѕ √еорг≥¤ ўок≥на. «давалос¤ б, ¤кщо п≥д його орудою з≥бралис¤ так≥ активн≥ "украњноборц≥", то й сам √. ўок≥н маЇ бути щирим патр≥отом ”крањни. јле в д≥йсност≥ ус¤ газетна полем≥ка була н≥чим ≥ншим ¤к передвиборною рекламною компан≥Їю ”крањнськоњ онсервативноњ парт≥њ, котру очолював √. ўок≥н. Ќевдовз≥, п≥сл¤ завершенн¤ вибор≥в до ¬ерховноњ –ади ”крањни, ус≥ мауп≥вськ≥ "украњноборц≥" дружно примкнули до ол≥гарх≥чного антинародного блоку "ѕарт≥¤ рег≥он≥в", очоленого кучм≥вським ставлеником рецидив≥стом януковичем у пар≥ з вищезазначеним "викритим" ол≥гархом јхметовим; а сам √. ўок≥н, зг≥дно пов≥домлень мас-мед≥а, надбав престижну посаду Ц очолив оф≥ц≥йне посольство ”крањни в Ќ≥меччин≥. “ак про¤вилась ≥стинна сутн≥сть "щок≥нськоњ команди", ¤к те й притаманне ус≥м, хто прикриваЇтьс¤ гучними патр≥отичними гаслами.
ўо ж залишаЇтьс¤ громад¤нам ”крањни Ц кому в≥рити в суц≥льному мор≥ жид≥вськоњ брехн≥?.. ј залишаЇтьс¤ т≥льки одне: добре пам'¤тати Ц хто Ї хто на ”крањн≥ ≥ н≥ за ¤ких обставин не обирати жодного жида чи лже-патр≥ота в органи державноњ влади. ј ¤кщо не в≥днайдетьс¤ н≥ одноњ пал≥тичноњ сили, що йтиме на вибори без жид≥в, то треба голосувати проти вс≥х. ѕринаймн≥ так ми засв≥дчимо своЇ негативне ставленн¤ до орган≥зованого жид≥вства на ”крањн≥.
р≥м того ус≥ злод≥њ та ус≥ ур¤довц≥, причетн≥ до ф≥нансових та ≥нших злод≥¤нь, мають бути засуджен≥, ≥ в першу чергу Ц засуджен≥ загальногромадським осудом, щоби жодна аморальна людина не прол≥зла до законодавчоњ та виконавчоњ влади ≥ не с≥ла в президентське кр≥сло. якщо украњнська держава не дбаЇ за украњнц≥в, то мусимо дбати сам≥ за себе, щоби не лише злостив≥ антинародн≥ д≥¤ч≥, але њхн≥ д≥ти й онуки назнали всенародну в≥дразу украњнц≥в до своњх гнобител≥в. ∆оден злод≥й, привласнивши хоч би коп≥йку з всенародного надбанн¤, не маЇ права почуватис¤ безкарним у об≥краденому ним сусп≥льств≥. Ќе маЇ бути й мови про те, щоби ¤кийсь злочинець доступивс¤ до найнижчого щабл¤ державноњ влади. ѕовселюдне в≥дстороненн¤ в≥д кожного злод≥¤-казнокрада вил≥куЇ сусп≥льство в≥д ол≥гарх≥чноњ хвороби. якщо навколо ол≥гарха не стане прихвосн≥в, в≥н перетворитьс¤ на Ќ≤ўќ, - це найд≥Ївий спос≥б боротьби з будь-¤ким украњножером. Ќехай соб≥ христи¤нська церква пробачаЇ гр≥хи, але не державне правосудд¤, бо ≥накше не здолати корупц≥ю, що у широкому розум≥нн≥ цього слова означаЇ ототожненн¤ власноњ кишен≥ держслужбовц¤ з державною.
¬арто означити хрещеного батька корупц≥њ в ”крањн≥ Ц це Ћеон≥д учма, другий президент ”крањни. —аме за його правл≥нн¤ був запроваджений Ђ«акон про боротьбу з корупц≥Їюї 1995 року, котрий в≥дкрив широкий шл¤х до зловживань користолюбц≥в при влад≥. «г≥дно нововведеному закону, держслужбовець вже не п≥дпадаЇ п≥д статтю Ђ рим≥нального одексу ”крањниї за зловживанн¤ своњм службовим становищем у раз≥ здирництва й отриманн¤ матер≥альноњ вигоди, тобто за хабарництво, а несе лише адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть за своњ неправом≥рн≥ вчинки. ћало того, учма орган≥зував широкомасштабну мережу хабарництва, опутавши ”крањну корупц≥йними тенетами, ≥ безтурботно отримував хабар≥ з областей в≥д гол≥в ќблдержадм≥н≥страц≥й, котр≥ у свою чергу ст¤гували хабар≥ в≥д п≥длеглих б≥льш нижчого р≥вн¤. ѕод≥бн≥ вчинки повинн≥ каратис¤ дов≥чним увТ¤зненн¤м з конф≥скац≥Їю майна, однак зам≥ть того до сьогодн≥ продовжуютьс¤ пустопорожн≥ балачки представник≥в уповноважених орган≥в, ¤к наприклад: "Ќе страх бути викритим, а св≥доме розум≥нн¤ насл≥дк≥в учиненого корупц≥йного д≥¤нн¤, маЇ бути в основ≥ правом≥рноњ пов≥дки державного службовц¤. «б≥льшенн¤ ризику, п≥двищенн¤ соц≥альноњ захищеност≥ державного службовц¤ (соц≥альне забезпеченн¤) та зменшенн¤ передумов корупц≥њ Ц це т≥ кити, на ¤ких маЇ триматис¤ основа антикорупц≥йноњ пол≥тики держави" (≥нтервТю газети "—оломТ¤нка" (92) за травень 2007р. з начальником —оломТ¤нського районного управл≥нн¤ юстиц≥њ у м. иЇв≥). ≤накше кажучи, зам≥сть того, щоби карати злочинц≥в, њм п≥двищують зароб≥тну плату, котра на сьогодн≥ вже 50-кратно перевищуЇ м≥н≥мальну зароб≥тну плату перес≥чного украњнц¤.
¬≥дтак, маЇмо ч≥тко усв≥домлювати, що ус¤ ≥нформац≥йна полова, ¤кою пол≥тикани годують украњнський народ, та лицем≥рне "викривальне" баз≥канн¤ про корупц≥ю, що прогресуЇ на ”крањн≥, це лише бризки в≥д потужноњ хвил≥, ¤ка котитьс¤ по ”крањн≥-–ус≥ вподовж багатьох рок≥в. –уш≥йною силою ц≥Їњ хвил≥ Ї жид≥вська рел≥г≥¤ п≥д назвою христи¤нство, що розгорнула активну д≥¤льн≥сть за час≥в Ќезалежност≥ ”крањни. ¬≥дтак, боротис¤ треба не з численним про¤вами жид≥вськоњ рел≥г≥њ, а з першопрчиною Ц з христи¤нством.
Ў “ ј “ Ќ ј ≤ ƒ ≈ ќ Ћ ќ √ ≤ я
—усп≥льн≥ в≥дносини в ”крањн≥ на 15-му роц≥ Ќезалежност≥ характеризуЇтьс¤ на¤вн≥стю ≥деолог≥чноњ системи правл¤чоњ меншини. ¬она примандрувала до нас з≥ —получених Ўтат≥в јмерики ≥ насаджуЇтьс¤ ус≥ма засобами масовоњ ≥нформац≥њ. ѕров≥сницею ц≥Їњ ≥деолог≥њ Ї штатна мр≥¤ швидкого збагаченн¤ за принципом ≥тал≥йц¤ Ќ≥кколо де Ѕернардо ћакиавелл≥, котрий у 1513 р. проголосив допустимим зневажати закони морал≥ задл¤ великоњ мети ≥ запровадив сумнозв≥сну тезу Ц "мета виправдовуЇ засоби".
ѕоказово, що цю тезу перш за вс≥х вз¤ла на озброЇнн¤ христи¤нська церква дл¤ виправданн¤ злод≥¤нь ¬атиканськоњ онгрегац≥њ св¤щенноњ канцел¤р≥њ Ц тобто ≥нкв≥зиц≥њ (в≥д лат. inquisitio Ц розшук, розсл≥дуванн¤). ѕ≥д гаслом "великоњ мети" були створен≥ войовнич≥ церковн≥ ордени "бернардин≥в", "дом≥н≥канц≥в" та ≥нш≥, зокрема й найреакц≥йний "орден Їзуњт≥в" у 1534 р., дл¤ активноњ боротьби за ≥деали христи¤нськоњ рел≥г≥њ. р≥м того ÷ерква ≤.’риста почала орган≥зовувати каральн≥ акц≥њ, в≥дом≥ в Ївропейськ≥й ≥стор≥њ п≥д загальною назвою "христових поход≥в". ѕрикриваючись гаслом "великоњ мети", ус≥ христов≥ походи були спр¤мован≥ на збагаченн¤ њх орган≥затор≥в ≥ в першу чергу задл¤ збагаченн¤ ÷еркви ≤.’риста, котра прост¤гла своњ хиж≥ пазур≥ нав≥ть за океан, де почала творити Ќовий ’ристи¤нськ≥й —в≥т за своњми аморальними принципами. “ож не дивно, що —получен≥ Ўтати, ¤к найдосконала крањна Ќового —в≥ту, ув≥брало всю аморальн≥сть тези ћакиавелл≥ ≥ за своЇ 300-р≥чне ≥снуванн¤ дос¤гла значних здобутк≥в, перетворившись на аморального монстра, що зневажаЇ всесв≥тн≥ гуман≥стичн≥ здобутки людства ≥ намагаЇтьс¤ п≥дпор¤дковувати соб≥ увесь св≥т.
јморальну мр≥ю швидкого збагаченн¤ нев≥гласи називають "американською мр≥Їю", але це не так. јдже —получен≥ Ўтати Ц це не вс¤ јмерика, а лише незначна њњ частина. ѕроте штатн≥ ≥деологи ц≥леспр¤мовано запроваджують терм≥н "американц≥" виключно дл¤ мешканц≥в —получених Ўтат≥в, а мас-мед≥а розносить це по усьому св≥ту. ѕогодьтесь, "штатне" звучить не так шл¤хетно ¤к "американське". “ож у кожному штатному ф≥льм≥, у кожному виступ≥ штатного функц≥онера звучить тема американ≥зму, щоби це бездумно повторювали ус≥. ј ¤кщо й ви вживаЇте цей терм≥н, то вам напевне, теж запаморочила голову "штатна мр≥¤" збагаченн¤ за будь-¤ку ц≥ну.
ƒл¤ виправданн¤ користолюбства штатн≥ ≥деологи вигадали терм≥н Ц удачливий. «а цим терм≥ном вони под≥л¤ють людство навп≥л: на "вдах" ≥ "невдах". ѕричому "вдахи" Ц це т≥, хто дос¤г ф≥нансового усп≥ху будь-¤ким способом. „им б≥льший ф≥нансовий усп≥х, тим б≥льший ≥м≥дж "вдахи", дарма що слово "сов≥сть" взагал≥ в≥дсутнЇ в його лексикон≥. Ќа превеликий жаль, в≥дсутн≥сть сов≥ст≥ дедал≥ набуваЇ б≥льшоњ ваги. –ан≥ше казали з ≥рон≥Їю, що в≥дсутн≥сть сов≥ст≥ Ц це друге щаст¤, тепер кажуть Ц це щаст¤ перше. ѕричому кажуть вже без ≥рон≥њ, що св≥дчить про засилл¤ штатноњ ≥деолог≥њ в сусп≥льств≥.
ўо ж таке "штатна ≥деолог≥¤" ≥ чим в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д нашоњ слав'¤нськоњ та й загалом в≥д ≥деолог≥њ б≥льшост≥ людства?
Ўтатна ≥деолог≥¤ Ц це ≥деолог≥¤ —получених Ўтат≥в јмерики, де в основу ц≥нностей покладено лише те, що маЇ грошовий екв≥валент; все ≥нше не варте уваги ≥ вважаЇтьс¤ зайвим, ¤к недоречн≥ елементи, що перешкоджають збагаченню. Ўтатна ≥деолог≥¤ зумовлюЇ знец≥ненн¤ духовних пон¤ть, ¤к≥ неможливо оц≥нити грошима.
Ўтатна ≥деологема матер≥ального збагаченн¤ зводить нан≥вець тис¤чол≥тн≥ гуман≥стичн≥ надбанн¤ слав'¤нських народ≥в. јдже неможливо оц≥нити грошима так≥ загальнолюдськ≥ чесноти ¤к ѕор¤дн≥сть, Ѕезкорисн≥сть, „есн≥сть, ƒоброчинн≥сть, що в≥ддавна приманн≥ украњнц¤м та й ус≥м слав'¤нам. ÷≥ моральн≥ ¤кост≥, в≥дом≥ п≥д узагальненою назвою "—ќ¬≤—“№", лишаютьс¤ неоц≥неними ≥ взагал≥ не розгл¤даютьс¤ у сусп≥льств≥ з≥ штатною ≥деолог≥Їю, де все оц≥нюЇтьс¤ виключно грошима. —пустошуюча влада грошей в≥дкидаЇ духовн≥ надбанн¤ людства ¤к непотр≥б, ≥ в перше чергу це вражаЇ молодь, ¤к найвразлив≥шу частину сусп≥льства.
р≥м того, штатна ≥деолог≥¤ запроваджуЇ широкий комплекс узаконених норм повед≥нки в сусп≥льств≥, де збагачена аморальними засобами людина маЇ право безпечно жити за рахунок об≥краденого нею населенн¤. Ќайб≥льша вада штатноњ ≥деолог≥њ у тому, що вона створюЇ умови безкарного ≥снуванн¤ злочинц≥в, коли кожен пройдисв≥т, злод≥й, казнокрад не турбуЇтьс¤ про своЇ майно, надбане безчесним шл¤хом, бо його приватну власн≥сть охорон¤Ї держава. ≤накше кажучи, штатна ≥деолог≥¤ зобов'¤зуЇ об≥крадених громад¤н охорон¤ти усе те, що в них вкрали, ¤к начеб-то так ≥ маЇ бути. ј так звана "амн≥ст≥¤ кап≥талу", надбаного безчесним шл¤хом, взагал≥ нонсенс в юриспруденц≥њ, вигаданий ≥ запроваджений штатною ≥деолог≥Їю задл¤ узаконенн¤ зловживань в особливо великих розм≥рах.
√рош≥ правл¤ть св≥том Ц це головна теза штатноњ ≥деолог≥њ ≥ жид≥вськоњ ф≥нансово-економ≥чноњ модел≥ сусп≥льства. « огл¤ду на це, дамо дек≥лька визначень, що мають безпосереднЇ в≥дношенн¤ до накопиченн¤ грошей. Ѕ≥знесмен Ц це аморальна людина, ¤ка займаЇтьс¤ накопиченн¤м грошей будь-¤ким можливим способом. Ѕ≥знес Ц це тактичний зас≥б збагаченн¤, головною умовою ¤кого Ї ц≥лковита в≥дсутн≥сть стримуючих моральних фактор≥в. ѕол≥тика в цьому контекст≥ Ц це стратег≥чний зас≥б запланованого збагаченн¤ дл¤ тих, хто перебуваЇ при влад≥. ќл≥гарх Ц це усп≥шний б≥знесмен, що надбав велик≥ статки шл¤хом обкраданн¤ сп≥вв≥тчизник≥в перебуваючи при влад≥ чи використовуючи представник≥в влади. “аким чином, б≥знес-коло замикаЇтьс¤, тримаючись на трьох складових: грош≥ Ц пол≥тика Ц влада. ÷е ≥ Ї окреслене коло штатноњ ≥деолог≥њ.
Ўтатна мр≥¤ особистого збагаченн¤ Ц це перший крок утвердженн¤ штатноњ ≥деолог≥њ в сусп≥льств≥ задл¤ того, щоби не виникало в≥дрази до аморальних ос≥б, що збагатилис¤ безчесним шл¤хом. Ќаступним кроком виступаЇ пол≥тична ≥нтрига, де аморальн≥ особи безчест¤ть одне одного ус≥ма можливими засобами "чорного п≥ару", здобуваючи прихильн≥сть громад¤н та обдаровуючи њх незбутн≥ми об≥ц¤нками у своњх передвиборних виступах. “рет≥м кроком дос¤гаЇтьс¤ влада, що надаЇ необмежен≥ можливост≥ дл¤ ще б≥льшого збагаченн¤. ј за людей, певна р≥ч, н≥хто взагал≥ й не думаЇ.
“а головна б≥да не в тому, що, зг≥дно штатноњ ≥деолог≥њ, грош≥ правл¤ть св≥том, а в тому, що в≥дсутн≥сть грошей зумовлюЇ втрату людськоњ г≥дност≥. ¬ кап≥тал≥стичному св≥т≥, чи ¤к тепер кажуть Ц у Ђдемократичномуї св≥т≥, роботодавець упод≥бнюЇтьс¤ самодуру, ¤кий на власний розсуд ман≥пулюЇ долею прац≥вника ≥ за власною примхою може зв≥льнити кожного у будь-¤ку хвилину. јле втрата роботи Ц це втрата засоб≥в до ≥снуванн¤, що означаЇ стр≥мке пад≥нн¤ прац≥вника у пр≥рву злиденност≥. ≤ншими словами, втрата роботи у кап≥тал≥стичному св≥т≥ означаЇ смерть у повному розум≥нн≥ цього слова. “ож прац≥вник намагаЇтьс¤ не втратити роботу, незважаючи н≥ на що, нав≥ть ц≥ною приниженн¤ власною г≥дност≥. ¬ глобальному масштаб≥ це означаЇ, що людство йтиме до звиродн≥нн¤, усв≥домлюючи свою залежн≥сть та безпорадн≥сть перед жменькою злод≥њв-багат≥њв, що узурпували владу та привласнили соб≥ право розпор¤джатис¤ долею усього людства.
” такий спос≥б збагачен≥ нелюди правл¤ть св≥том. –обитьс¤ це дуже просто: купуЇтьс¤ ус¤ правл¤ча верх≥вка сусп≥льства, ¤ка слухн¤но виконуЇ волю своњх покупц≥в. ¬≥дтак, президенти та м≥н≥стри ус≥х так званих Ђдемократичнихї держав Ц це мар≥онетки злочинно-збагачених клан≥в. ≤ ”крањна не вин¤ток. —тавши на шл¤х оманливоњ демократ≥њ, ¤ку проголошують ол≥гархи, украњнська держава перетворилась на велике корито, з ¤кого годуютьс¤ украњножери ус≥х мастей, починаючи з ≥менитих жид≥в-с≥он≥ст≥в ≥ зак≥нчуючи найостанн≥ми покидьками крим≥нального прошарку сусп≥льства.
—учасна демократ≥¤ Ц зовс≥м не те, що проголошують з високих трибун, це аж н≥¤к не р≥вн≥сть громад¤н. ѕод≥л сусп≥льства на б≥дних ≥ багатих Ц це к≥нець демократ≥њ. ¬≥дтак, сучасна демократ≥¤ Ц це диктатура буржуаз≥њ, диктатура респектабельних шахрањв та злод≥њв-багат≥њв, ¤к≥ встановлюють виг≥дн≥ дл¤ себе закони в сусп≥льств≥, що забезпечують њм подальше збагаченн¤ за рахунок обкраданн¤ широких верств.
Ќа приклад≥ —получених Ўтат≥в бачимо, що таке "демократичний св≥т" жид≥вського зразка: це под≥л сусп≥льства навп≥л Ц на простих людей, ¤ких оббирають вподовж всього житт¤, Ц ≥ на багат≥њв, ¤к≥ об≥брали ≥ продовжують оббирати простих людей узаконеними способами, затвердженими ними та њхн≥ми прислужниками, з ¤ких сформовано державну владу. ћабуть не варто зайвий раз уточнювати, це ≥ Ї в≥тхозав≥тна б≥бл≥йна мета жид≥в-с≥он≥ст≥в.
≤деолог≥чна боротьба жид≥вського ≥ нежид≥вського св≥тогл¤д≥в розгортаЇтьс¤ через широкодоступн≥ засоби ≥деолог≥чного впливу на людську св≥дом≥сть. Ўтатн≥ ф≥льми демонструють безчесн≥ д≥ла, аморальн≥ справи, брутальн≥ вчинки, що розхитують моральн≥ устоњ сусп≥льства та розтл≥вають молоде покол≥нн¤. ѕитаЇтьс¤: нав≥що демонструвати так≥ ф≥льми? јдже призначенн¤ будь-¤кого мистецтва Ц нести духовн≥сть в людськ≥ душ≥, вивищувати людськ≥ почутт¤. ¬≥дпов≥дь проста: аморальн≥ д≥ла й брутальн≥ вчинки пропагуютьс¤ дл¤ того, щоби чесна людина згубила моральн≥ ор≥Їнтири ≥ почала р≥вн¤тись не все безчесне й аморальне, притаманне штатн≥й ≥деолог≥њ з њњ ≥деологемою особистого збагаченн¤.
—ьогодн≥ вже кожному в≥дома "штатна мр≥¤" Ц здобутт¤ грошей будь-¤ким способом. ÷¤ мр≥¤ настирно пропагуЇтьс¤ к≥нематографом —Ўј. ћайже в кожному штатному ф≥льм≥ звичайн≥с≥нький злод≥й чи шахрай постаЇ ¤к позитивний персонаж, пограбувавши банк чи прокрутивши ¤кусь вдалу мах≥нац≥ю. ѕод≥бн≥ сюжети штатних ф≥льм≥в св≥дчать про ≥деолог≥чну кризу у —получених Ўтатах. јле глибинн≥ витоки штатноњ бездуховност≥ лежать у злочинн≥й сутност≥ усього ≥сторичного поступу —Ўј, де грош≥ здобувалис¤ виключно безчесним шл¤хом. «лочинне збагаченн¤ окремоњ особи в —получених Ўтатах виправдовуЇтьс¤ за приказкою: ¤кщо злод≥й пограбував злод≥¤ Ц це не злочин, а "чесний" розпод≥л. “обто за штатною ≥деолог≥Їю, пограбуванн¤ банку не несе в соб≥ ознаки аморальност≥ ≥ повн≥стю виправдане в очах громадськост≥. « точки зору штатноњ "морал≥", кожен маЇ здобувати грош≥ ¤к йому заманетьс¤. ÷¤ спотворена ≥деологема штатного сусп≥льства, де кожен Ц потенц≥йний злод≥й, широко рекламуЇтьс¤ ≥ укор≥нюЇтьс¤ по усьому св≥ту.
—аме це й в≥дбуваЇтьс¤ зараз на ”крањн≥ Ц запровадженн¤ штатноњ ≥деологеми аморальних в≥дносин в сусп≥льств≥. Ќав≥ть сучасн≥ ф≥льми вже не про те, ¤к люди шукають своЇ коханн¤, щоби бути щасливими у житт≥. “еми сучасних ф≥льм≥в вже зовс≥м ≥ншого ≥деолог≥чного зм≥сту Ц про швидке збагаченн¤ ус≥ма можливими засобами. «амислимос¤, чому к≥ноекрани заполонили ф≥льми про бандит≥в, казнокрад≥в, злочинц≥в? “ому що владна верх≥вка нашого сусп≥льства н≥чого ≥ншого не знаЇ ≥ прилучаЇ нас до свого св≥тогл¤ду, щоби ми дивилис¤ на св≥т њхн≥ми очима. «лод≥њ, що перебувають при влад≥, спри¤ють розповсюдженню думки, що саме такою й маЇ бути влада, ≥ саме таким ≥ маЇ бути житт¤ в ”крањн≥. ≤ ¤кщо вас не дивуЇ, що сьогодн≥ рецидив≥ст керуЇ крањною, то ви вже св≥домий пос≥бник штатноњ ≥деолог≥њ, св≥домий член аморального сусп≥льства, де кожен Ц потенц≥йний злод≥й.
Ќевситима жадоба наживи, жага грошей, що спонукаЇ на безчесн≥ вчинки, незрозум≥ла люд¤м з нормальною псих≥кою, тобто незрозум≥ла б≥льшост≥ людства. ∆ага наживи Ц це хвороба, ¤ку треба л≥кувати, а не розповсюджувати ¤к в≥рус по планет≥. ”с≥, кого трафив басур наживи, стають несповна розуму ≥ заради збагаченн¤ здатн≥ на злочинн≥ вчинки ¤к проти сп≥вв≥тчизник≥в, так ≥ проти усього людства. ÷≥ хвор≥ люди мус¤ть бути в≥дсторонен≥ в≥д влади ¤кнайшвидше, ¤кнайдал≥ ≥ ¤кнайдовше, а краще Ц назавжди.
«амислимось: хто так≥ пол≥тики, ¤к≥ встановлюють своњ правила гри у сусп≥льств≥? ѕол≥тики Ц це люди, ¤к≥ н≥чого не вм≥ють робити ≥ н≥ на що не здатн≥, кр≥м балаканини, ≥ в раз≥ в≥дставки лишаютьс¤ непотр≥бними н≥ соб≥, н≥ сусп≥льству. —аме це усв≥домленн¤ своЇњ непридатност≥ до нормального житт¤, де засоби до ≥снуванн¤ здобуваютьс¤ власними руками, спонукаЇ њх триматис¤ за пол≥тику обома руками. јдже пол≥тична арена Ц ≥стинний лондайк дл¤ стр≥мкого збагаченн¤.
«вичайно, люди бачать, ¤к мерзотники багат≥ють та пробиваютьс¤ до влади, але не знають ¤к цьому протисто¤ти. ¬≥дсутн≥сть можливост≥ боротис¤ з цим злом породжуЇ усв≥домленн¤, начебто це зло неминуче, ≥ спонукаЇ насл≥дувати антигуманн≥ способи розбудови кар'Їри, що врешт≥ стаЇ реальний зм≥стом сучасного бездуховного житт¤.
яскравим прикладом бездуховност≥ Ї вираз "все маЇ свою ц≥ну". якщо ви почуЇте в≥д когось цей висл≥в, знайте, що перед вами людина з убогою штатною психолог≥Їю, що намагаЇтьс¤ виправдати свою аморальн≥сть метикуватими висловами. ѕод≥бних людей не можна допускати до влади н≥ за ¤ких обставин, адже вони здатн≥ продати все що завгодно, бо сов≥сть свою вони вже давно продали. ј ¤кщо хтось з безсов≥сних запроданц≥в вже пос≥в кер≥вну посаду Ц його треба переобирати ¤кнайшвидше чи, просто кажучи, гнати в три шињ.
якщо корумпована влада не хоче боротис¤ з аморальними особами (тобто сама з собою), то це маЇ зробити громадськ≥сть шл¤хом усуненн¤ з посад нег≥дних ≥ обранн¤м г≥дних представник≥в сусп≥льства. “≥льки так вдастьс¤ виправити прикрий зсув сусп≥льства у пр≥рву беззаконн¤ й злочинноњ наживи. Ћише за ц≥Їњ умови можливо п≥дн¤ти духовний р≥вень украњнськоњ нац≥њ, чи принаймн≥ зупинити деградац≥ю духовност≥.
Ќа жаль, зазначений вираз ("все маЇ ц≥ну") все част≥ше звучить у виступах наших можновладц≥в. ћова йде не т≥льки про перес≥чних запроданц≥в з ¬ерховноњ –ади чи аб≥нету ћ≥н≥стр≥в, а про найвищих ур¤довц≥в, Ц це каже новобраний мер иЇва ≥ нав≥ть президент ”крањни. “о про ¤ку ж духовн≥сть у нашому сусп≥льство може йти мова?.. јн≥¤коњ духовност≥ в сусп≥льств≥ не може бути, ¤кщо керманич≥ уособлюють бездуховн≥сть.
Ќа сьогодн≥ реальною загрозою Ї не лише бездуховн≥сть, б≥льш страшною загрозою Ї повна в≥дсутн≥сть нац≥ональноњ украњнськоњ ≥деолог≥њ. ÷ей процес розпочавс¤ з першого ƒн¤ Ќезалежност≥ ”крањни, коли на посаду президента був обраний головний ≥деолог комун≥стичноњ парт≥њ, котра вподовж семи дес¤тил≥ть ц≥леспр¤мовано винищувала украњнську нац≥ю ус≥ма доступними засобами, у тому числ≥ антилюд¤ними Ц голодомором, що визнано геноцидом проти украњнського народу. Ѕ≥льш в≥роломного засобу дл¤ знищенн¤ украњнськоњ ≥деолог≥њ, н≥ж обранн¤ в президенти антиукрањнського ≥деолога, год≥ й спод≥ватись. Ќе кращим видавс¤ й наступний президент, котрий докор≥нно знищив украњнську видавничу справу ¤к антипатр≥от та ¤рий поборник штатноњ ≥деолог≥њ. Ќ≥чим не кращий ви¤вивс¤ ≥ його наступник, котрий спри¤в збагаченню ол≥гарх≥в шл¤хом обкраданн¤ украњнського народу вподовж ус≥Їњ своЇњ кар'Їри у ф≥нансово-банков≥й сфер≥. “ож не дивно, що в≥дсутн≥сть украњнськоњ ≥деолог≥њ п≥дм≥нена штатною ≥деолог≥Їю, де головною тезою Ї збагаченн¤, збагаченн¤ ≥ ще раз збагаченн¤ при абсолютн≥й в≥дсутн≥сть загальнолюдських норм морал≥.
ћаЇмо визнати неспростовну акс≥ому: знищенн¤ нац≥ональноњ св≥домост≥ украњнського народу зумовлюЇ розповсюдженн¤ чужоњ ≥деолог≥њ, ¤ка вражаЇ насамперед молоде, п≥дростаюче покол≥нн¤ сп≥вв≥тчизник≥в. якщо це запланована антиукрањнська пол≥тика, ¤ку провад¤ть украњнськ≥ президенти й украњнська влада, то така влада ≥ так≥ президенти мають бути прит¤гнут≥ до в≥дпов≥дальност≥ за зраду нац≥ональних ≥нтерес≥в ”крањни; а ¤кщо це недогл¤д, то винуватц≥ мають бути в≥дсторонен≥ в≥д влади ¤кнайшвидше без права подальшого перебуванн¤ на посад≥ держслужбовц¤ нав≥ть найнижчого р≥вн¤. ѕричому усе крадене з державноњ казни маЇ бути визнане ¤к крадене у народу ≥ повернуте до всенародноњ власност≥. ÷е стосуЇтьс¤ вс≥х казнокрад≥в без вин¤тку ≥ в першу чергу закорен≥лих украњножер≥в Цжид≥в.
Ќа перший погл¤д видаЇтьс¤ несправедливим вважати поголовно ус≥х жид≥в с≥он≥стами Ц прихильниками радикальноњ нац≥онал≥стичноњ ≥деолог≥њ, ¤ка проголошуЇ жид≥в безрозд≥льними господар¤ми «емл≥, зг≥дно в≥тхозав≥тних настанов б≥бл≥њ. јле кожен жид, будучи членом жид≥вськоњ общини (громади), примножуЇ њњ ф≥нансов≥ статки, ¤к≥ в к≥нцевому результат≥ використовуютьс¤ на дос¤гненн¤ в≥тхозав≥тноњ жид≥вськоњ мети. ¬≥дтак, кожен жид св≥домо чи несв≥домо спри¤Ї утвердженню антилюд¤ноњ пол≥тики жид≥в-с≥он≥ст≥в, чињ орган≥зац≥йн≥ зд≥бност≥ узурпац≥њ влади засв≥дчен≥ в ≥стор≥њ.
"” жодн≥й крањн≥ в часи —ередньов≥чч¤ жид≥вство не дос¤гло таких матер≥альних та моральних здобутк≥в, ¤к у польсько-литовськ≥й держав≥, ≥ н≥де у т≥ часи не дос¤гло воно такоњ сили, ¤к у –еч≥ ѕосполит≥й. —ила жид≥вства пол¤гала в орган≥зац≥њ тих незл≥ченних кагал≥в (жид≥вських общин) та п≥дкагал≥в, котр≥ вже на початку ’V≤ стол≥тт¤ централ≥зували жид≥вство у Ћитв≥ та ѕольщ≥, ¤ке опутало њх своњми тенетами та захопило в своњ руки найголовн≥ важел≥ усього громадського та приватного житт¤. ¬же у 1514 роц≥, при корол≥ —иг≥змунд≥, в чотирьох головних польсько-литовських м≥стах Ц раков≥, ѕознан≥, Ћюбл≥н≥ та Ћьвов≥, на чол≥ м≥сцевого жид≥вства сто¤ли "слав'¤нськ≥" жиди ≥ над ними сто¤в префект жид≥в Ц praefectus judeorum Ц брестський жид ћихель ≤озефович. ј п≥д к≥нець ’V≤ ст. виникаЇ нова, ще б≥льш могутн¤ жид≥вська орган≥зац≥¤, так званий синод рабин≥в, на чотирьох земл¤х Ц ¬елик≥й ѕольщ≥, ћал≥й ѕольщ≥, –ус≥ та Ћитв≥. Ќа чол≥ цього синоду постав в≥домий рабин ћордухай яфа. ÷ей синод мав таку могутн≥сть, що "страхав ≥ жахав христи¤нин". ѕоступово польсько-литовськ≥ жиди утвердили свою незламну силу у ѕольщ≥... —ила жид≥в зросла у ѕольщ≥ до такого р≥вн¤, що п≥сл¤ смерт≥ одного з корол≥в, на виборчому сейм≥ тимчасовим королем був обраний жид Ўаул ¬ал з правом призначити того, хто буде правити ѕольщею" (≤« с.365-367).
ѕро розгалужену систему орган≥зованого жид≥вства на ”крањн≥ йшлос¤ в попередньому розд≥л≥, тож не маЇ п≥дстав до сумн≥ву щодо к≥нцевоњ мети жид≥в на ”крањн≥. Ќевже будемо чекати, щоби жиди посадовили свого етн≥чного жида у кр≥сло президента ”крањни?!..
ƒержавна влада в ”крањн≥ маЇ належати етн≥чним украњнц¤м, а не жидам чи њх попл≥чникам. Ћише за ц≥Їњ умови етн≥чн≥ украњнц≥, ¤к головна державотворча нац≥¤, почуватимутьс¤ господар¤ми на своњй земл≥ ≥ не допуст¤ть розкраданн¤ загальнонац≥ональноњ власност≥.
”крањнець прокиньс¤! Ѕо завтра вже буде п≥зно. якщо сьогодн≥ не будемо протисто¤ти чужинськ≥й ≥деолог≥њ, перетворимос¤ на безлике стадо, позбавлене своЇњ ≥стор≥њ, своЇњ етн≥чноњ культури, своЇњ етн≥чноњ рел≥г≥њ ≥ своЇњ етн≥чноњ Ѕатьк≥вщини.
∆ » ƒ ≤ ¬ — № ј ‘ ≤ Ќ ј Ќ — ќ ¬ ќ - ≈ ќ Ќ ќ ћ ≤ „ Ќ ј ћ ќ ƒ ≈ Ћ № — ¬ ≤ “ ”
Ћюдина, ¤ка працюЇ на державному п≥дприЇмств≥, примножуЇ загальнодержавн≥ надбанн¤ ≥ в к≥нцевому рахунку працюЇ на державу, ¤ка у свою чергу п≥клуютьс¤ про добробут ц≥Їњ людини. якщо ж людина працюЇ на приватному п≥дприЇмств≥, то вона не примножуЇ загальнодержавн≥ надбанн¤ Ц а примножуЇ статки приватноњ особи (власника п≥дприЇмства), тому держава не п≥клуЇтьс¤ ≥ не зобовТ¤зана п≥клуватис¤ про добробут т≥Їњ людини. ÷е основоположн≥ чинники сусп≥льних в≥дносин у сусп≥льств≥ з державною ≥ приватною власн≥стю. Ќерозум≥нн¤ ц≥Їњ в≥дм≥нност≥ несе за собою жахлив≥ насл≥дки дл¤ сусп≥льства Ц тотальне зубож≥нн¤ широких верств населенн¤ та неймов≥рне збагаченн¤ окремих ос≥б, що спритно скористалис¤ своњм службовим становищем ур¤довц≥в ≥, використавши державн≥ важел≥, перетворились на приватних власник≥в.
ѕерех≥д в≥д плановоњ державноњ економ≥ки до так званих ринкових в≥дносин, коли держав≥ байдуже до виробництва будь-¤кого продукту, зумовлюЇ скороченн¤ державного апарату в сотн≥ раз. јдже ус≥ колишн≥ ћ≥н≥стерства, ¬≥домства та ≥нш≥ органи державного плануванн¤ стають безд≥¤льними при ринкових в≥дносинах, бо вони не планують ≥ не контролюють виробництва, а лише привласнюють статки, що надход¤ть у ƒержбюджет. ѕричому ц≥ надходженн¤ н≥ким не контролюютьс¤, кр≥м тих же дармоњд≥в-ур¤довц≥в, котр≥ розт¤гують державн≥ кошти по власних кишен¤х за принципом Ухто вище сидить Ц той б≥льше маЇФ. “ож бо й рвутьс¤ пол≥тикани та ур¤довц≥, б≥знесмени й держслужбовц≥ до влади задл¤ неконтрольованого збагаченн¤ за рахунок обкраданн¤ широких верств населенн¤, що маЇ назву Ц казнокрадство.
Ќе дарма чинний президент ”крањни наголошував про необх≥дн≥сть в≥докремленн¤ влади в≥д б≥знесу, але слова так ≥ лишилис¤ словами, адже саме в≥н призначив свого кума-б≥знесмена на високу державну посаду. “а й ус≥ приб≥чники президента (¤к чинного, так ≥ ус≥х попередн≥х) були ≥ Ї б≥знесмени, а головне Ц жиди. —аме тому чинна влада не Ђубачилаї н≥ одного казнокрада-злод≥¤ у вищому ешелон≥ влади ≥ не покарала ан≥¤к! ј це, у свою чергу, спонукаЇ все нов≥ й нов≥ злод≥йськ≥ угрупуванн¤ рватис¤ до Ђ¬еликого оритаї Ц що маЇ назву ƒержбюджет. ѕевна р≥ч, що у цьому змаганн≥ казнокрад≥в пальму першост≥ утримують жиди.
як зазначалось, перебуванн¤ жид≥в у будь-¤к≥й нежид≥вськ≥й держав≥ под≥бне до перебуванн¤ зароб≥тчанина на зароб≥тках. ÷ю жид≥вську психолог≥ю неможливо зм≥нити, але можливо передбачити ≥ запоб≥гти жид≥вськ≥й нажив≥ за рахунок широких верств населенн¤. ƒл¤ цього т≥льки треба не допускати жид≥в до влади, ¤к це робилос¤ в рад¤нськ≥ часи, коли була негласна постанова, що заборон¤ла жидам займати вищу кер≥вну посаду на будь-¤кому п≥дприЇмств≥. ј щодо тод≥шньоњ боротьби з розкраданн¤м державноњ власност≥ (так зване ЂќЅ’——ї ), Ц жиди страхалис¤ ц≥Їю установи, ¤к чорт ладану. “ож не дивно, що цю установу в часи Ќезалежност≥ ”крањни було скасовано в першу чергу. ѕричому ≥н≥ц≥атори того скасуванн¤ почуваютьс¤ на ”крањн≥ л≥пше за вс≥х. ѕоки що!
’арактерною особлив≥стю жид≥вськоњ нац≥њ Ї в≥дсутн≥сть патр≥отизму, що притаманне люд¤м без певно м≥сц¤ проживанн¤, адже жиди н≥коли не мала своЇњ держави ≥ вешталис¤ по св≥ту ¤к зароб≥тчани. ¬≥домий висл≥в ЂЅатьк≥вщина там, де б≥льше плат¤тьї належить саме жидам. «а цим принципом вони згуртовано м≥грують в т≥ крањни, де створюютьс¤ спри¤тливе середовище дл¤ накопиченн¤ грошей. ¬ласне жиди сам≥ створюють таке середовище, де процв≥таЇ здирництво, жмикруцтво, казнокрадство, щоби почуватис¤ ¤к риба у вод≥.
«агальнов≥домий жид≥вськ≥й вираз Ђчас Ц це грош≥ї Ц докор≥нно нев≥рний. „ас Ц це житт¤. ј на що витрачаЇтьс¤ житт¤ Ц це ≥нша справа. ƒл¤ декого житт¤ це грош≥, дл¤ декого Ц знанн¤, дл¤ декого Ц щось особисте. “обто час маЇ окреме визначенн¤ дл¤ кожноњ людини. јле зводити житт¤ до р≥вн¤ прим≥тивного накопиченн¤ грошей та матер≥альних ц≥нностей, не т≥льки убого, але й шк≥дливо. ¬ласне кажучи, небезпечно ¤к дл¤ самоњ людини, так ≥ дл¤ оточуючих. јдже дл¤ дос¤гненн¤ чогось значного, треба чимось значним поступитис¤. ¬≥дтак, задл¤ дос¤гненн¤ значного багатства поступаютьс¤ моральним чеснотами, такими ¤к чесн≥сть, пор¤дн≥сть, доброзичлив≥сть, тощо. “аким чином кожен скоробагатько-нувориш Ц непор¤дна людина (себто злод≥й), бо його збагаченн¤ було здобуте на обкраданн≥ оточуючих людей. ƒарма що в≥н крав з державноњ казни, бо державна казна Ц це всенародна скарбниц¤, ¤ка маЇ забезпечувати добробут народу. “ож усе крадене з казни мусить бути визнане ¤к крадене у народу. ¬≥дтак, мають бути засуджен≥ ус≥ скоробагат≥ ¤к злод≥њ й крад≥њ.
¬ демократичному сусп≥льств≥ скоробагатько-нувориш не маЇ права почуватис¤ безтурботно, в≥н мусить почуватис¤ ¤к злод≥й, котрого неминуче зас¤гне покаранн¤. ј ус≥ баз≥канн¤ сучасних пол≥тикан≥в про розбудову демократ≥њ на ”крањн≥ Ц н≥ що ≥нше ¤к безсов≥сна брехн¤, бо под≥л сусп≥льства на багатих ≥ б≥дних Ц це к≥нець будь-¤коњ демократ≥њ. јле саму таку Ђдемократ≥юї пропагуЇ жид≥вська демагог≥¤, утверджуючи жид≥вську ф≥нансово-економ≥чну модель св≥ту.
∆ид≥вська нац≥¤ вир≥зн¤ютьс¤ з пом≥ж ус≥х народ≥в своњми зд≥бност¤ми здобувати з усього вигоду. ƒобре це чи погано, зТ¤совуЇтьс¤ вельми просто, ¤кщо замислитис¤ над цим у глобальному масштаб≥: ¤к швидко згине земна цив≥л≥зац≥¤, ¤кщо вс≥ будуть дбати лише про власну вигоду? ќднак жид≥вська ф≥нансово-економ≥чна система не передбачаЇ п≥клуванн¤ про долю усього людства, бо њњ головним критер≥њ Ї особисте збагаченн¤ при повн≥й в≥дсутност≥ стримуючих фактор≥в.
расномовним прикладом цин≥зму жид≥вськоњ ф≥нансово-економ≥чноњ системи служить недемократичний розпод≥л матер≥альних благ. «а жид≥вською лог≥кою збагачуЇтьс¤ не виробник матер≥альних благ, а той, хто ц≥ блага розпод≥л¤Ї. « огл¤ду на це, жиди н≥коли не були виробниками матер≥альних благ в жодн≥й крањн≥, а завжди намагалис¤ стати до розпод≥лу та привласненн¤ загально-громадського надбанн¤. ÷¤ ≥деологема вир≥зн¤Ї жид≥в по усьому св≥ту, завд¤ки чому левова частка всесв≥тн≥х ф≥нанс≥в належить саме жидам ≥ використовуЇтьс¤ ними дл¤ подальшого збагаченн¤. √рош≥ заради грошей Ц головна жид≥вська концепц≥¤, котра вт≥люЇ с≥он≥стку мр≥ю всесв≥тнього пануванн¤, запровадивши жид≥вську ф≥нансово-економ≥чну модель, де грош≥ Ц головний критер≥й бутт¤.
¬арто лиш на мить припустити, що станетьс¤ з ус≥ма, ¤кщо сел¤ни не зберуть врожай ≥ н≥чого буде њсти. ¬≥дпов≥дь в≥дома: мовл¤в, багат≥ спроможутьс¤ придбати харч≥ за своњ грош≥, адже њхн¤ куп≥вельна спроможн≥сть нем≥р¤на. ¬ласне у цьому й пол¤гаЇ сутн≥сть жид≥вськоњ ≥дењ збагаченн¤: куп≥вельна спроможн≥сть власника купи грошей в≥докремлюЇ його в≥д усього людства наст≥льки виразно, що в≥н нав≥ть не бере до уваги нагальн≥ потреби людства, ¤к начебто њх немаЇ зовс≥м, ¤к н≥би й людства не ≥снуЇ взагал≥.
јле чому ж люди годитьс¤ на таке? „ому населенн¤ планети, потерпаючи в≥д знахабн≥лоњ жменьки багат≥њв, не скине ¤рмо т≥Їњ мало-чисельноњ ненажерноњ меншини?..
«Т¤совуЇтьс¤, що та меншина живе не в≥д≥рвано в≥д сусп≥льства, вона не т≥льки ≥снуЇ за рахунок сусп≥льства, але й займаЇ ус≥ кер≥вн≥ посади в сусп≥льств≥ ¤к в законодавчих, так ≥ у виконавчих органах влади, ≥ завд¤ки цьому живе ¤к заманетьс¤. јдже та меншина закорен≥лих захребетник≥в не т≥льки встановлюЇ ус≥ закони, за ¤кими сусп≥льство мусить жити, але й контролюЇ виконанн¤. ≤ншими словами, багат≥ нероби запроваджують у сусп≥льств≥ своњ Ђправила гриї. ≤ коли ми чуЇмо цей висл≥в з вуст будь-¤кого ур¤довц¤, маЇмо розум≥ти про ¤к≥ Ђправила гриї йде мова.
“≥ правила дуже прост≥: ви працюйте, а ми будемо мати з того зиск Ц розпод≥л¤ти усе вами зроблена на власний розсуд. ÷¤ ≥деологема прозоро по¤снюЇ, чому до влади л≥зуть саме жиди. ¬они рвутьс¤ до розпод≥лу матер≥альних благ. јдже за жид≥вською ≥деолог≥Їю вважаЇтьс¤ вдалим не виробник, не п≥дприЇмець, а б≥знесмен-ол≥гарх чи ур¤довець-бюрократ. ѕ≥шли в небутт¤ плантатори, фабриканти та ≥нш≥ безпосередн≥ експлуататори робочоњ сили. Ќа пол≥тичну арену вийшли ол≥гархи Ц себто узаконен≥ злод≥њ-казнокради, ¤к≥ вже н≥кого не експлуатують, бо вони винайшли кращий спос≥б збагаченн¤ Ц вони грабують державу, себто ус≥х громад¤н загалом. «авд¤ки п≥дкупу, погрозам, шантажу та замовному вбивству, вони керують ус≥ма органами державноњ влади ≥ не розм≥нюютьс¤ на др≥бнички Ц крадуть м≥ль¤рди ≥ балотуютьс¤ в депутати й президенти, щоби не т≥льки не в≥дпов≥дати за вкрадене, а красти ще б≥льш масштабно й узаконено.
√оловна помилка б≥льшост≥ громад¤н у тому, що вони вважають, н≥бито вдалий б≥знесмен, що вельми збагативс¤ за роки Ќезалежност≥ ”крањни, може бути гарним державним службовцем, м≥н≥стром чи президентом. јле чи д≥йсно це так?
—першу зТ¤суЇмо, ¤ким чином збагативс¤ той вдалий б≥знесмен? ќтут ≥ зТ¤суЇтьс¤, що в≥н збагативс¤ завд¤ки тому, що вдало обкрадав громад¤н. «ауважимо, що ц¤ вада вже укор≥нилас¤ у його св≥домост≥. ќтож, будучи обраний на високу державну посаду, в≥д буде вдосконалювати свою майстерн≥сть в обкраданн≥ громад¤н ≥ робитиме це б≥льш масштабно, завд¤ки наданим повноваженн¤м. ≤накше кажучи, обранн¤ б≥знесмена на державну посаду означаЇ те ж саме, що пустити вовка в кошару; б≥знесмен вже не стримуЇ свою хижу вдачу ≥ стаЇ б≥знесменом-ол≥гархом. “ому б≥знесмен≥в треба не обирати на ур¤дов≥ посади Ц а контролювати ≥ саджати до вТ¤зниць при викритт≥ њх незаконних статк≥в. ÷е стосуЇтьс¤ ус≥х скоробагатьк≥в без вин¤тку, починаючи з президент≥в, котр≥ урочисто заприс¤глис¤ служити на користь украњнському народу.
Ќе зайве дати ч≥тке визначенн¤, що таке Ђол≥гархї. ќл≥гарх Ц це злод≥й, ¤кий вже давно мавс¤ би бути засуджений на дов≥чне увТ¤зненн¤ за привласненн¤ державних кошт≥в в особливо великих розм≥рах, але дос≥ перебуваЇ на свобод≥ завд¤ки тому, що за краден≥ грош≥ спроможний п≥дкупити усю продажну судову систему. «а часи Ќезалежност≥ ”крањни ол≥гарх≥чн≥ угрупуванн¤ не т≥льки зросли до загрозливих розм≥р≥в, але й захопили ус≥ г≥лки законодавчоњ ≥ виконавчоњ влади.
«агальнов≥домими представниками ол≥гарх≥њ Ї президенти ”крањни, ¤к≥ надбали величезн≥ статки, не маючи н≥¤кого джерела прибутку кр≥м зароб≥тноњ плати. ƒоказом можуть прислужитис¤ прост≥ п≥драхунки: президент учма отримував щом≥с¤ц¤ зарплату у розм≥р≥ 2500 гривень. «а р≥к його матер≥альн≥ статки складають 2500х12= 30 тис¤ч гривень, а за в≥с≥м рок≥в президентства Ц 240 тис¤ч гривень або 48 тис¤ч долар≥в —Ўј. «а ц≥ грош≥ в≥н м≥г придбати х≥ба що одну "≥номарку" ≥ б≥льш н≥чого Ц ан≥ штан≥в, ан≥ шкарпеток. ¬се ≥нше, що маЇ сьогодн≥ учма й ус¤ його р≥дн¤, Ц крадене в украњнського народу. —тосовно його попередника, равчука, з огл¤ду на один терм≥н президентства, маЇтн≥сть маЇ бути вдв≥ч≥ менша. ј маЇтн≥сть нин≥шнього президента не важко обрахувати за його зарплатою Ц 6,5 тис¤ч долар≥в —Ўј щом≥с¤ц¤. ”се ≥нше, що складаЇ президентську маЇтн≥сть, Ц надбане нечесним шл¤хом.
«ауважимо, що дарма грош≥ не дають. ¬≥дтак, ¤кщо президенти ”крањни мали поб≥чн≥ доходи, то вони виконували чињсь дорученн¤, за ¤к≥ отримували велик≥ грош≥. ј ¤кщо украњнський народ не платив президентам додаткових кошт≥в, то њх платили т≥, що мали зиск на знедолен≥ украњнського народу. «в≥дси й висновок, що украњнськ≥ президенти д≥¤ли на користь певних структур, а не на користь власного народу.
¬ япон≥њ за под≥бн≥ вчинки в≥дтинають голову ур¤довцю, а в ”крањн≥ Ц садовл¤ть у почесне кр≥сло в ¬ерховн≥й –ад≥. ≤ це робитьс¤ показово, помпезно, демократично, не зважаючи на те, що з огл¤ду демократ≥њ ус≥ лукав≥ керманич≥ заслуговують дов≥чного увТ¤зненн¤ з конф≥скац≥Їю усього майна. ÷е стосуЇтьс¤ ус≥х м≥н≥стр≥в ≥ ур¤довц≥в без вин¤тку, та й ус≥х депутат≥в також.
¬их≥д з цього жахливого становища лише один: потр≥бно ¤кнайшвидше утворити орган боротьби з розкраданн¤м народноњ власност≥, ¤кий почне планом≥рно й посл≥довно перев≥р¤ти доходи ус≥х заможних громад¤н без вин¤тку (починаючи з президент≥в ”крањн≥) ≥ конф≥сковувати усе крадене на користь держави без терм≥ну давност≥ вчиненн¤ злочину. —аме з огл¤ду на можлив≥сть такоњ д≥њ з боку громадськост≥ ”крањни, нин≥шн≥й президент намагаЇтьс¤ ввести так звану Ђамн≥ст≥ю кап≥талуї Ц тобто пробачити ус≥х, хто нас об≥крав. «ауважимо, що под≥бн≥ Ђамн≥ст≥њї може запроваджувати лише ворог украњнського народу.
„и випадкова под≥бна Ђновац≥¤ї чинного президента? Ќ≥, не випадкова. јдже президенти обираютьс¤ не з верств знедоленого народу, а з чиновник≥в-захребетник≥в, що звикли жити за рахунок народу ≥ збагачуватис¤ на тому. ≤ саме цим по¤снюЇтьс¤ його найперший указ про п≥двищенн¤ зарплати чиновникам-захребетникам в дес¤тки раз≥в. ¬с≥х багат≥њв ЇднаЇ сп≥льна вада Ц жити за чужий рахунок, точн≥ше за рахунок обкраданн¤ широких верств населенн¤. ѕриватна власн≥сть зумовлюЇ експлуатац≥њ найманих прац≥вник≥в, ≥ на цьому багат≥ють ус≥ власники. ѕричому њх св≥тогл¤д разюче в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д св≥тогл¤ду б≥льшост≥ людства.
Ћюди, ¤к≥ н≥коли не заробл¤ли грош≥, а лише набирали њх з державноњ казни чи з ≥ншого джерела дармового прибутку, н≥защо не усв≥домл¤ть тих чеснот, що маЇ б≥льш≥сть людей у св≥т≥. ƒармове збагаченн¤ н≥¤ким чином не зумовить виникненн¤ моральних чеснот, щоб зрозум≥ти людську сп≥льноту, ¤ка збудувала цей св≥т ≥ тримаЇ його на своњх натруджених плечах. ’≥ба збагне казнокрад, що спонукаЇ сел¤нина обробл¤ти землю Ц нав≥ть не маючи прибутку. «агальнолюдськ≥ чесноти недоступн≥ захребетникам, котр≥ мають свою схиблену ф≥лософ≥ю, утверджену на хибних постулатах. Ќ≥ за ¤ких обставин не спроможетьс¤ б≥знесмен пов≥рити, що Ї люди з моральними принципами, ¤к≥ не дозвол¤ють красти, кривдити, наживатись за чужий рахунок. ”с≥ захребетники, починаючи з перес≥чного ур¤довц¤ ≥ зак≥нчуючи президентом, вважають, що вс≥ довкола прагнуть запопасти њхнЇ м≥сце, але не можуть в силу обставин. ≤ нав≥ть не припускають думки, що люди њм не заздр¤ть, Ц принаймн≥ не вс≥.
«датн≥сть м≥ркувати по-людськи притаманна лише люд¤м, що живуть за рахунок власноњ прац≥. ј хто живе за рахунок чужоњ прац≥ Ц втрачаЇ цю здатн≥сть, бо споживацький триб житт¤ продукуЇ споживацьке мисленн¤ пристосованц¤. Ќа жаль, це схиблене мисленн¤ заполонило ус≥ г≥лки влади. јдже службовець н≥чого не створюЇ, н≥чого не додаЇ до матер≥альних благ сусп≥льства, бо займаЇтьс¤ лише розпод≥лом тих благ ≥ в першу чергу на свою користь. ¬≥дтак, щоби п≥двищити добробут працюючоњ верстви населенн¤, чиновник маЇ поступис¤ власним прибутком, чого н≥коли не станетьс¤ за його доброњ вол≥. “ому марно чекати в≥д ур¤довц≥в та державних службовц≥в п≥клуванн¤ про народ. ¬ умовах жид≥вськоњ ф≥нансово-економ≥чноњ системи кожен чиновник п≥клуЇтьс¤ лише про себе. јле найстрашн≥ша б≥да, ¤ку несуть захребетники-службовц≥, це продажн≥сть та лицем≥рство. Ѕо кожен держслужбовець Ц запроданець пануючоњ ≥деолог≥њ, запроданець т≥Їњ ф≥нансово-економ≥чноњ системи сусп≥льства, ¤ка ≥гноруЇ потреби виробник≥в матер≥альних благ ≥ обстоюЇ ≥нтереси ол≥гарх≥в.
Ћюдина, ¤ка назнала легке житт¤, заробл¤ючи грош≥ балачками, не покине цей легкий шл¤х. ƒо того ж, буде п≥дносити своњ балачки до р≥вн¤ високо≥нтелектуальноњ прац≥ задл¤ ст¤гненн¤ надприбутку Ц зарплати, що в сотн≥ раз≥в перевищуЇ статки виробника матер≥альних благ. Ќасправд≥ виробники повинн≥ отримувати б≥льшу зароб≥тну плату, н≥ж захребетники, але вони нав≥ть позбавлен≥ можливост≥ сказати хоч слово за себе. ѓм взагал≥ не дають доступитис¤ до засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ, адже ус≥ газети, журнали, рад≥о ≥ телеканали куплен≥ ол≥гархами або п≥дпор¤дкован≥ ол≥гарх≥чн≥й влад≥. Ѕрехн¤ наст≥льки р¤сно розповсюдилась по ус≥х засобах масовоњ ≥нформац≥њ, що врешт≥ стаЇ нормою сусп≥льно-пол≥тичного житт¤. ÷е не випадково. ÷е ц≥леспр¤мована акц≥¤, ¤ка робитьс¤ дл¤ того, щоб у безмежному мор≥ брехн≥ н≥кому не вдалос¤ розр≥знити крапелину правди Ц ту саму крапелину, ¤ка переповнить чашу громад¤нського терп≥нн¤ ≥ покличе знедолених украњнц≥в до боротьби з≥ своЇю злочинноњ владою.
” чому ж пол¤гаЇ злочин украњнськоњ влади перед своњм народом?
—учасна влада з≥ своњм неймов≥рно роздутим штатом, що складаЇтьс¤ з жид≥в, бандит≥в, злод≥њв, сектант≥в, холуњв та ≥ншого непотребу антинац≥онального спр¤муванн¤, годуЇтьс¤ за рахунок украњнського народу Ц за рахунок розпродажу всенародноњ власност≥. —вою ганебну антинародну д≥¤льн≥сть, що триваЇ з першого дн¤ Ќезалежност≥ ”крањни, ненажерлив≥ функц≥онери рекламують у вигл¤д≥ Ђзалученн¤ ≥нвестиц≥йї в нац≥ональну економ≥ку. ѕрост≥ше кажучи, йде розпродаж державноњ власност≥ у приватн≥ руки. ѕричому державна власн≥сть продаЇтьс¤ здеб≥льшого в руки своЇњ р≥дн≥ на п≥льгових умовах безв≥дсоткових кредит≥в з державноњ казни на необмежений терм≥н.
Ќа цьому ганебному поприщ≥ уславивс¤ чинний президент, котрий в часи 8-л≥тнього антинародного правл≥нн¤ учми дов≥в до краху держбанк Ђ”крањнаї, роздавши ол≥гархам заощадженн¤ украњнського народу. ”крањножерам це сподобалось ≥ зам≥сть того, щоби с≥сти на лаву п≥дсудних за розтринькуванн¤ народних кошт≥в, лукавий банк≥р с≥в у кр≥сло кер≥вника ƒержбанку ”крањни, де й продовжив свою антинародну д≥¤льн≥сть. ≤ украњножери не помилились, зробивши ставку на лукавого банк≥ра. ѕоказово, що його перший указ на посад≥ президента ”крањни був спр¤мований на п≥двищенн¤ зарплати не робочих ≥ сел¤н, а закорен≥лих захребетник≥в-ур¤довц≥в. ћовл¤в, щоби вони не крали, п≥двищимо њм зарплату в дес¤тки раз≥в. ј щодо людей, йому байдуже.
«авд¤ки необмеженим можливост¤м ≥ нем≥р¤ним статкам украњножери скупили ≥ продовжують скуповувати всенародну власн≥сть. ≤ антинародна влада спри¤Ї цьому ус≥ма можливими засобами, поповнюючи ƒержбюджет за рахунок розпродажу. јле що може бути прост≥ше розпродажу?..
ўо дал≥?.. ўо буде з ”крањною ≥ украњнським народом п≥сл¤ того, ¤к антинародна влада розпродасть геть чисто все?!
ѕ≥сл¤ розпродажу приватним особам ус≥х державних п≥дприЇмств прийде черга розпродажу земл≥. “ож сучасна влада не переймаЇтьс¤ Ц на њх в≥к вистачить обТЇкт≥в дл¤ продажу. ўоправда ус≥ т≥ ЂобТЇкти продажуї не належать украњнськ≥й влад≥, вони належать украњнському народу, котрий н≥коли ≥ н≥кому не давав право на продаж своЇњ власност≥, тим паче Ц право продажу украњнськоњ земл≥!
Ќедалекогл¤дн≥сть пол≥тики сучасноњ украњнськоњ влади не в≥д малого розуму Ц а в≥д великих грошей. ѕерес≥чному украњнцю нав≥ть не у¤вити т≥ грош≥, що отримують функц≥онери-ур¤довц≥ за свою продажн≥сть. јле кожен украњнець може побачити на власн≥ оч≥ результати продажност≥ украњнськоњ влади. ÷¤ продажн≥сть виражена в маЇтност≥: машини, буд≥вл≥ та ≥нш≥ матер≥альн≥ ц≥нност≥ у пр¤м≥й в≥дпов≥дност≥ до продажност≥ кожного ур¤довц¤ ≥ залежать в≥д ступен¤ зради ≥нтерес≥в украњнського народу. ƒл¤ державних орган≥в перев≥рки це непочатий край роботи, ¤ка не почнетьс¤ доти, доки при влад≥ будуть жиди.
«губн≥сть антинародноњ пол≥тики украњнськоњ влади усв≥домл¤ть наш≥ онуки, але не тому, що будуть розумн≥ш≥ за нас, а тому що побачать жахлив≥ насл≥дки. Ќа жаль, тод≥ боротис¤ за збереженн¤ украњнськоњ нац≥њ буде набагато важче.
« ј Ћ ё „ Ќ ≈ — Ћ ќ ¬ ќ
∆ид≥вська ≥деолог≥¤ розповсюдилась по св≥ту завд¤ки христи¤нськ≥й рел≥г≥њ, ¤ку створили жиди ≥ т≥льки жиди, ≥ н≥хто ≥нший. Ѕудь-¤к≥ дов≥льн≥ тлумаченн¤ виток≥в христи¤нства спри¤ють жид≥вськ≥й ≥деолог≥њ та подовжують терм≥н њњ тл≥нноњ д≥њ на людство. “ак звана "дес¤тина" Ц пожертви в≥руючих христи¤нин, ¤к≥ добров≥льно чи примусово в≥ддають дес¤ту частину своњх доход≥в ÷еркв≥ ≤.’риста, п≥дтримуЇ ≥снуванн¤ жид≥вськоњ ≥деолог≥њ. ¬≥дтак, найд≥Ївий спос≥б подоланн¤ жид≥вськоњ ≥деолог≥њ Ц це всенародне в≥дстороненн¤ в≥д христи¤нства, що намагаЇтьс¤ упор¤дкувати св≥т за в≥тхозав≥тними настановами жид≥вськоњ б≥бл≥њ.
ожна крањна маЇ спр¤мовувати зусилл¤ на в≥дродженн¤ своЇ етн≥чноњ рел≥г≥њ ≥ вс≥ма можливими засобами спри¤ти њњ розповсюдженню. ѕри цьому треба розум≥ти, що в≥дстороненн¤ в≥д христи¤нства Ц справа непроста ≥ неможлива у примусовому вигл¤д≥, адже йдетьс¤ про людськ≥ почутт¤ та моральн≥ принципи, на¤вн≥ у душ≥ кожноњ людини.
ƒуже важко визнати себе одуреним у своњх щирих почутт¤х; не вс≥ спроможн≥ усв≥домити, що жид≥вська омана вселилас¤ в њхн≥ душ≥ ≥ спаплюжила духовн≥ почутт¤. «деб≥льшого усв≥домленн¤ жид≥вськоњ омани в≥дбуваЇтьс¤ в два етапи: спершу людина лише приписуЇ жидам лукаву хитр≥сть, з ¤кою вони долучились до христи¤нськоњ рел≥г≥њ, вважаючи саму христи¤нському рел≥г≥ю доброчесною й бездоганною у вс≥х в≥дношенн¤х. ƒругий етап усв≥домленн¤ жид≥вськоњ омани Ц це визнанн¤ христи¤нства лукавим витвором жид≥вського племен≥ дл¤ дос¤гненн¤ в≥тхозав≥тноњ мети. јле це усв≥домленн¤ в≥дбуваЇтьс¤ лише п≥сл¤ ознайомленн¤ з≥ своЇњ р≥дною предк≥вською рел≥г≥ю Ц етн≥чною в≥рою свого слав'¤нського роду.
ѕоступов≥сть в≥дстороненн¤ в≥д христи¤нськоњ омани повинн≥ добре усв≥домлювати нос≥њ слав'¤нськоњ ≥деолог≥њ. “ому пор¤д з викритт¤м жид≥вськоњ ≥деологеми "Їговообранц≥в" треба розповсюджувати культурно-≥сторичну спадщину слав'¤нських народ≥в Ц нац≥ональн≥ ознаки, звичањ, традиц≥њ, етн≥чн≥ елементи ≥стор≥њ - рел≥г≥њ - культури, притаманн≥ певному слав'¤нському рег≥ону. «нанн¤ своЇњ р≥дноњ минувшини та њњ найдавн≥ших виток≥в, очищених в≥д юдо-христи¤нського нашаруванн¤, спри¤тиме в≥дродженню слав'¤нського св≥тосприйн¤тт¤, з його невичерпною духовною силою, що вир≥зн¤ла наших праотц≥в пом≥ж ус≥ма народами на земл≥. “≥льки-но слав'¤ни усв≥домл¤ть себе нос≥¤ми споконв≥чних моральних ц≥нностей, розпочнетьс¤ стр≥мке в≥дродженн¤ самобутньоњ слав'¤нськоњ сп≥льноти всеЇвропейського масштабу.
ѕросв≥тницька д≥¤льн≥сть слав'¤ноф≥л≥в минулоњ доби, зокрема товариства "ѕросв≥та" за час≥в Ћес≥ ”крањнки, √рушевського та ≥нших громадських д≥¤ч≥в, була приречена на занепад через христи¤нську ≥деолог≥ю того часу. Ќед≥Їв≥сть просв≥тницькоњ д≥¤льност≥ тод≥шн≥х слав'¤ноф≥л≥в маЇ назву рел¤тив≥зм Ц поЇднанн¤ взаЇмовиключних ≥стин, тобто в≥дродженн¤ нежид≥вських виток≥в слав'¤н у поЇднанн¤ з жид≥вською концепц≥Їю створенн¤ св≥ту. “ому й не вдалос¤ найвидатним рел¤тив≥стам минулих час≥в, домогтис¤ суттЇвих зрушень дл¤ ”крањни, незважаючи на њх щирий патр≥отизм. ÷е убачаЇмо й нин≥: нещодавн≥й ≤V ¬сесв≥тн≥й форум украњнц≥в розпочавс¤ молитвою до жид≥вського бога. ўо це Ц невил≥ковна хвороба чи хвороблива полуда на очах украњнськоњ нац≥њ?.. Ќ≥, це правл¤ть свою пол≥тику вовки в овеч≥й шкур≥ у в≥дпов≥дност≥ до свого призначенн¤.
Ѕоротис¤ за збереженн¤ украњнськоњ нац≥њ без п≥дтримки влади вельми важко, але можливо, ¤кщо кожен украњнець буде плекати в соб≥ нац≥ональне самоусв≥домленн¤. ≤ розпочинати треба не з когось Ц а з самого себе, ≥ не колись Ц а щойно, з цього дн¤, з ц≥Їњ години, з ц≥Їњ мит≥.
—пасе ”крањну лише св≥доме в≥дстороненн¤ громад¤н в≥д чужинськоњ ≥деолог≥њ, чужинськоњ рел≥г≥њ та чужинськоњ лже-≥стор≥њ, ¤ку вигадали жиди ≥ наст≥йно запроваджують у слав'¤нському середовищ≥. ћаЇмо свою слав'¤нську ≥стор≥ю, свою слав'¤нську культуру, свою слав'¤нську рел≥г≥ю ≥ своЇ ≥сторичне призначенн¤ Ц в≥дродженн¤ духовност≥ на «емл≥.
© ƒан Ѕерест, 2007р.
Ћ≤“≈–ј“”–Ќ≤ ƒ∆≈–≈Ћј Ѕј Ц ј. Ѕогород " алендар в ≥стор≥њ народу" (часопис "—варог" 4,5), ., 1996-1997.
(авторськ≥ по¤сненн¤ у вит¤гах подан≥ прописом)
(поверненн¤ до тексту: Alt/Ü)
≤« Ц ƒ. яворницький "≤стор≥¤ запорозький козак≥в", ., 1990, т.1 (за виданн¤м 1900).
≤”√ћ Ц ћ. √рушевський "ѕро стар≥ часи на ”крањн≥", ., (перевиданн¤ 1991).
ѕ Ц " люч к пониманию св. ѕисани¤", ., 1982 (переиздание с разрешени¤ церковных властей).
ћ“ Ц √. ћелв≥лл "“айп≥", —имф-ль, 1990.
ёЎ Ц ё. Ўилов "ѕобеда", ., 2000.
јвтор буде вд¤чний тому, хто вкаже хоча б одне патр≥отичне видавництво на ”крањн≥, здатне до суто нац≥онального виданн¤.
